Менді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відео нанесення менді

Менді (гінді मेहँदी, урду مہندی) — мистецтво розпису тіла хною. Порівняно швидкий, безболісний і найбезпечніший спосіб нанесення тимчасового татуювання. Сьогодні це мистецтво широко розповсюджене в усьому світі, особливо в Індії та країнах сходу.

«Індійський» стиль менді
Менді на руці
«Африканський» стиль менді (бербери)
«Близькосхідний» стиль менді

Історія[ред.ред. код]

Розпис тіла вважається таким же древнім як і саме людство. З давніх часів малюнки на шкірі людини мали ритуальне значення. Їх використовували як талісман: наносили для захисту, лікування, зваблення, принадження удачі, підкреслення свого статусу. Важко сказати, де вперше виникла традиція використання для цього хни. Розпис хною був відомий в Древньому Вавилоні, Ассирії, Месопотамії, Стародавньої Греції та у Римській імперії.

Значення менді[ред.ред. код]

Слово «менді» має індійське походження — так називають хну і татуювання з хною. В Індії традиційно розписують руки та ноги жінкам. Весільні візерунки менді мали еротичне значення. Розписуючи тіло нареченої, старші жінки відкривали їй таємниці премудростей подружнього життя. Вважається, що чим тонші лінії та складніший візерунок, тим більше встигне дізнатись дівчина, і тим щасливіший буде її обранець. Є у менді і інше призначення — захист. В орнаментах та образах зашифровані символи, які повинні відлякувати злих духів і притягати до молодої пари увагу та прихильність добрих божеств, які обіцяють багатство та багатодітність новій родині.

Традиційний розпис[ред.ред. код]

Взагалі, орнаменти сильно відрізняються в залежності від регіону.

  • В Північній Африці «мароканський» малюнок сильно стилізований, особлива увага приділяється чіткості контурів. Геометричні фігури поєднуються з рослинним орнаментом[1].
  • На Близькому Сході переважають рослинні візерунки, характерні для арабської культури. Бедуїни, що живуть в пустелі, часто просто занурюють ступні і долоні в хну, без будь-яких орнаментів чи малюнків[1].
  • Індія. В основному виконуються храмовими танцівницями або до урочистих церемоній, головним чином до весіль. Досить складні і великі (покривають площа від долонь до плечей і від ступень до колін) мереживні малюнки. В основному зображуються релігійні мотиви і знаки родючості[1].
  • Південно-Східна Азія. Використовуються «рослинні» індійські мотиви. Зустрічаються повністю зафарбовані подушечки пальців, бічних частин долонь і стоп[1].
  • До Європи мистецтво менді прийшло порівняно нещодавно. Це зумовлено поганим ставленням християнської церкви до утіх плоті і тим, що хна досить швидко псується. В наші ж дні популярність менді тільки зростає, чому дуже сприяє те, що відомі акторки та співачки, такі як Мадонна, Наомі Кемпбелл, Демі Мур[1], використовували цей «новий» спосіб прикрасити своє тіло. Крім того татуювання хною є простим та зовсім безболісним процесом, рідко викликає алергію, і залишається на тілі впродовж 2-4 тижнів.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]