Мензула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мензула.
Мензула в роботі.

Мензула — польовий креслярський столик, який використовують під час мензульного знімання чи топографічного знімання.

Історія[ред. | ред. код]

Найдавніша згадка про столик датується 1551 роком у праці Абеля Фуллона "Usage et description de l'holomètre", видана у Парижі[1]. Однак, оскільки в описі Фуллона був повний, повністю розроблений інструмент, він, мабуть, був винайдений раніше.[2]

Також, є більш пізня суперечлива версія винайдення мензули баварським математиком і астрономом Іоанном Преторі[de] близько 1610 р.[джерело?]

Функціонування[ред. | ред. код]

Мензула повинна бути пристосована для потрійного пересування столика:

  1. В горизонтальній площині, щоб дану на планшеті точку встановити над відповідною точкою місцевості;
  2. Близько вертикальної осі — для орієнтування, тобто для установки країв дошки по сторонах світу;
  3. Піднімного — для приведення планшета в горизонтальне положення.

Ці пересування здійснюються відповідними мікрометричними і піднімними гвинтами.

Розмір столика — квадрат зі стороною від 30,48 до 66,04 см (від 12 до 26 дюймів).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Turner, Anthony, Early Scientific Instruments, Europe 1400-1800, Sotheby's Publishing, 1987, ISBN 0-85667-319-6. P.81
  2. Kiely, Edmond, Surveying Instruments: Their history and classroom use, Bureau of Publications, Teachers College, Columbia University, 1947. P.228

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]