Меноніти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Менно Сімонс (1496–1561) — засновик менонізму

Меноні́ти — один з протестантських рухів, що сповідує одне з вірувань голландських протестантів-анабаптистів. Засноване Менно Сімонсом (нім. Menno Simons) віроісповідування пропагує мирне співжиття в світському суспільстві, відсутність насильства, ненасильницькі методи протесту та вирішення спірних питань і пацифізм.

У світі в 2006 рокі налічено 1,5 млн. менонітів (2006). За правління Катерини ІІ переселені з Німеччини і Голландії в південноукраїнські степи, а відтак на північно- та південноамериканський континенти: найчисленніші в США, Канаді й Демократичній республіці Конго. Меноніти проживають або в окремих громадах, або розпорошені серед місцевого населення в півсотка країн світу.

Вирізняються від інших християнських конфесій своєю негайною і спонтанною поміччю, яку беззастережно надають потерпілим від стихійних лих. Менонітська церква наголошує добросусідську безкорисну й добровільну службу супроти ближніх, незалежно від їх віросповідування.

Про історію менонітів та їхнє переселення в Канаду писав А. Дікк.

Джерела [ред.]

Посилання [ред.]