Меноніти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Меноні́ти — протестантська течія. Меноніти (в основному німці та голандці) сповідували одне з вірувань голландських протестантів-анабаптистів, котрих доля закинула в Україну, Російську імперію, а відтак — на північноамериканський та південноамериканський континенти. Віросповідування, засноване Менно Сімонсом (1496–1561) (нім. Menno Simons), пропагує мирне співжиття у світському суспільстві, відсутність насильства, ненасильницькі методи протесту та вирішення спірних питань і пацифізм.

У світі налічують 1,5 млн. менонітів (2006). Найчисленніші є меноніти в США, Канаді і Демократичній республіці Конго; проте менонітів можна зустріти в 50 країнах світу, якi проживають в oкpeмиx гpомaдах або розпopoшeнi серед місцевого населення тих країн.

Меноніти вирізняються від інших християнських конфесій своєю першою і спонтанною поміччю, яку беззастережно надають потерпілим від стихійних лих. Церква менонітів ще й наголошує добросусідську безкорисну й добровільну службу супроти ближніх, незалежно від віросповідування потерпілих.

Про історію менонітів та їхнє переселення в Канаду писав А. Дікк.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами