Менон (Платон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Менон» — діалог Платонa, в якому викладається метод пізнання Платона через згадування.

На початку констатується безвихідність (відома також як сократівська «апорія») Менона, який задається питанням:

«Чи можна щось шукати, не знаючи при цьому його визначення»

На що Сократ дає позитивну відповідь. В іншому випадку відсутнє було би пізнання та наука як такі. Проте останній зазначає, що відповіді на питання знаходяться в самому, хто питає (частково перекликається із Фалесівським «Пізнай самого себе», яке сповідував історичний Сократ).

Окрім цього, апорія потрібна для пізнання. На прикладі із невченим хлопчиком-рабом, якого примушують вирішити геометричну проблему Сократ за допомогою правильних запитань доводить, що хлопчик має певні знання геометрії, хоча його цьому й не вчили (для порівняння у Канта: загально діючі правила, зокрема, ті, що стосуються геометрії, містяться в структурі свідомості людини.)

За допомогою такого припущення Платон долає релятивізм і суб'єктивізм софістів: ідеї у всіх людей однакові, оскільки живить їх одне джерело — світ вічних ідей — ейдосів.

Посилання[ред.ред. код]

Текст діалогу