Меркуров Сергій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меркуров Сергій Дмитрович
вірм. Մերկուրով Սերգեյ Դմիտրիի
Народився 26 жовтня (7 листопада) 1881[4]
Ґюмрі, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[4]
Помер 8 червня 1952(1952-06-08)[1][2][…] (70 років)
Москва, СРСР[1][4]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність художник, скульптор
Alma mater Мюнхенська академія мистецтв
Відомі учні Сабанеєва Людмила Давидівна
Роки активності 1902[5]1952[5]
Magnum opus Пам'ятник Леніну (Київ), Пам'ятник Леніну і Stepan Shahumyan Monumentd
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний художник СРСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Сталінська премія

Сергі́й Дми́трович Мерку́ров (рос. Сергей Дмитриевич Меркуров; * 26 жовтня (7 листопада) 1881, Александрополь, нині Ґюмрі — † 8 червня 1952, Москва) — російський скульптор греко-вірменського походження. Народний художник СРСР (1943). Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1947).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 19011902 роках навчався в Київському політехнічному інституті. у 1902—1905 роках навчався у Мюнхенській академії мистецтв.

Творчість[ред. | ред. код]

Із ранніх творів Меркурова найвідоміші пам'ятники Льву Толстому в Москві (19111913, споруджено 1928) та пам'ятник Федору Достоєвському в Москві (1911—1913, споруджено 1918).

Учасник Всесоюзного конкурсу на проекти пам'ятників Тарасу Шевченку для Харкова та на могилі в Каневі (у співавторстві з Федором Кричевським, 1933).

Автор пам'ятника пам'ятника В. І. Леніну в Києві (1946).

Лауреат Сталінської премії (1941, 1951).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]