Меркіти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народи Євразії близько 1200 року. Меркіти розташовані у північно-східній Монголії.

Маркі, Меркі, Мерджі, Мерчі, Мельджі (кит. 滅里吉) звідки множина монгольською — Меркіт (перс. مركيت Markīt) і сучасне спотворене Меркіти — один з старомонгольських родо-племінних союзів, який був у конфлікті з Чингісханом і його родом, але потім приєднався до Орди і його представники стали підданими царства Монгольського.

Населяли південне узбережжя Байкалу, територію сучасної Бурятії. Розглядаються деякими дослідниками як пращури сучасних бурятів.


Меркіти як етнічна община починають фігурувати в джерелах з кінця ХІ століття згідно китайської «Історії киданей»[1]. В 1093 році киданьський полководець Вотела ходив в похід на меркитів та розбив їх.

Примітки[ред.ред. код]

  1. 辽史 (Ляо ши — Історія киданей). Пекін, 1987 (в 5-ти томах)

Джерела[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.