Меровінги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Франції
Портал Франція
Armoiries république française.svg

Доісторична Франція

Античність
Римська Галлія (220 до н. е.481)

Середньовічна Франція
Династії:
Меровінги (481751)
Каролінги (751987)
Капетинги (9871328)
Валуа (13281589)
Бурбони (15891792, 18141848)
Станова монархія у Франції (13021614)
Дореволюційна Франція

Французький абсолютизм (16431789)

Сучасна Франція
Французька революція (17891799)
Перша республіка (17921804)
Перша імперія (18041814)
Реставрація Бурбонів (18141830)
Липнева монархія (18301848)
Друга республіка (18481852)
Друга імперія (18521870)
Третя республіка (18701940)
Паризька комуна (1871)
Режим Віші (19401944)
Тимчасовий уряд (19441946)
Четверта республіка (19461958)
П'ята республіка1958)

Меровінги (фр. Mérovingiens, нім. Merowinger або Merovinger) — королівська династія, що в V — середині VIII століття правила на значній частині теперішньої Франції та Бельгії, а також на частині території Німеччини та Швейцарії.

Ця лінія походить від народу салічних франків які в V столітті населяли регіони Камбре і Турне, а також територію Бельгії (Хільдерік I). Історія Меровінгів відзначена появою сильного впливу християнської культури серед аристократії, поступового створення церкви на їх території та певного економічного піднесення після розпаду Римської імперії.

Назва Меровінги походить від короля Меровея — напівміфічного пращура Хлодвіга.

Печатка Хільдеріка з поховання в місті Турне

Походження[ред.ред. код]

Династія Меровінгів походить від франкської аристократії. Франки, об'єднуючись на протязі III століття, поступово облаштовувались на північному заході Римської імперії. В перші роки Імперії більш-менш однорідні групи мігрантів, приваблені стабільністю Галії та Pax Romana, а також під впливом інших східних мігрантів, просувалися зі сходу на захід. Перші франки потрапляли до Імперії мирним шляхом: деякі з них вступали до римського війська, сподіваючись зробити кар'єру, інші оселялись на території Імперії як колоністи. Пізніше міграція франків на північ Галії активізувалася у зв'язку із занепадом римської влади, а згодом і Західної Римської імперії. Деякі великі родини, що збагатіли за часів Римської імперії, мали значну владу на місцях. Одна з них, а саме Хільдеріка I та його сина Хлодвіга, здобула перевагу і заснувала першу франкську королівську династію.

Представники[ред.ред. код]

«Довговолосі королі»[ред.ред. код]

Сучасники також називали Меровінгів «довговолосим королями» (лат. reges criniti). З язичницьких часів і до свого падіння Меровінги носили довге волосся, що вважалися обов'язковим атрибутом монарха. Франки вірили, що Меровінги володіють сакрально-магічної силою, що полягала у надзвичайно довгому волоссі їх власників, і виражається в так званому «королівському щасті», уособлює в собі благополуччя всього франкського народу. Така зачіска відрізняла його від підданих, що носили короткі зачіски, популярні в римську епоху (вважалися ознакою низького становища слуги або раба). Відсікання волосся вважалося найтяжчою образою для представника династії Меровінгів, на практиці воно означало втрату прав на володіння владою (прикладом тому може послужити син Хлодоміра, Хлодоальд, відомий пізніше як святий Клод).

Посилання[ред.ред. код]