Мероморфна функція
Меромо́рфна фу́нкція (від грец. μέρος — дріб, грец. ὅλος — вид) — у комплексному аналізі голоморфна функція, визначена на підмножині
, і у кожній особливій точці має полюс, який не має граничних точок.
Будь-яку мероморфну функцію на підмножині
можна задати як частку між двома голоморфними функціями (зі знаменником не рівним нулю) визначених на
. Отже, мероморфна функція — це відношення двох голоморфних функцій. Така функція буде голоморфною, окрім точкок, де знаменник дробу обертається в нуль і значення функції прямує до нескінченності.
З алгебраїчної точки зору, якщо множина
замкнена, тоді множина мероморфних функцій це поле часток області цілісності множини голоморфних функцій. Аналогічно встановлюється залежність між множиною
раціональних та
цілих чисел.
Узагальнуюючи поняття мероморфних функцій на дійсні числа можна сказати, що меромофною функцією називається частка будь-яких двох цілих функцій, тобто частки сум двох степеневих рядів, які збігаються у будь-якій точці.
Приклади[ред.]
- Всі раціональні функції такі як
-
- є мероморфними на всій комплексній площині
Мероморфні функції на Ріманових поверхнях[ред.]
Джерела[ред.]
- Серж Ленг (1999), «Комплексний аналіз» (4 видання), Берлін, Нью-Йорк: Springer-Verlag, ISBN 978-0-387-98592-3

