Месембрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стародавнє місто Несебра
Ancient City of Nessebar *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Nessebar Festungsmauern.jpgМіські мури Месембрії
Країна Болгарія Болгарія
Тип Культурний
Критерії iii, iv
Об'єкт № 217
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1983 (7 сесія)

Месембрія (дав.-гр. Μεσέμβρια) — давньогрецьке місто на західному березі Чорного моря.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні дослідження засвідчили, що першим його населенням були фракійці, які можливо й дали місту назву, яка сперше звучала як Менебрія. Заснували вони його у ХІІ ст. до н. е..

У 510 р. до н. е. фракійське поселення було захоплене грецькими переселенцями з Мегари, які заснували тут власну колонію під тією ж назвою. Страбон стверджував, що назва ця є поєднанням імені ойкіста Мени і фракійського слова «бріва», що означає місто[1] (схоже пояснення існує і щодо іншої мегарської колонії Селімбрії, хоча деякі сучасні дослідники мають сумнів у достовірності такої версії[2]). У 493 р. до н. е. місто прийняло ще й переселенців з Візантія і Калхедона, які остерігалися каральних заходів персів після Іонійського повстання[3].

Згодом місто було зруйноване потужним землетрусом, внаслідок якого майже половина півострова, на якому була розташована Месембрія, пішла під воду. Але місто було швидко відбудоване. До нашого часу збереглися міські ворота, зведені ще до землетрусу, а також руїни міських мурів, акрополя, агори і жител міських мешканців. Мелс від імені вождя фракійського племені. У 71 р. до н. е. Месембрія опинилася під римським контролем. Після розділу Римської імперії потрапила до складу Візантії. Найвизначніша пам'ятка візантійської доби — церква Святої Софії, або ж Стара мітрополія. У 680 р. Месембрія стала єпископським містом.

У 811 році місто захопив болгарський хан Крум. Болгари називали Месембрію на свій лад — Несебром. Ця назва збереглася й донині.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Страбон. Географія, VII, 6, 1
  2. The Cambridge Ancient History, Volume 3, Part 2: The Assyrian and Babylonian Empires and Other States of the Near East, from the Eighth to the Sixth Centuries BC by John Boardman, I. E. S. Edwards, E. Sollberger, and N. G. L. Hammond, 1992, с.612"
  3. Геродот, VI, 33

Джерела[ред.ред. код]

  • Lenk. Mesambria// RE. Bd. XX. Hbbd. 19. 1931.
  • Ognenova L. Les fouilles de Mesambria // BCH. T. 84. N 1. 1960.