Местре Бімба
| Капоейрист | |
 |
|
| Майстер Бімба | |
|---|---|
| Градація | Майстер |
| Країна походження | Бразилія |
| Стиль | Капоейра Режіонал |
| Назва школи | Академія капоейри майстра Бімби |
| Сайт школи | |
Местре Бімба (справжнє ім'я — Мануель душ Рейш Машаду 23 листопада, 1900, Сальвадор, Бразилія — 15 лютого, 1974) — видатний майстер афро-бразильского бойового мистецтва.
Зміст |
Дитинство [ред.]
Син Луіша Кандідо Манчадо і Марії Мартіня до Бонфім, Мануель народився у місті Сальвадор, Бразилія.
Він отримав своє призвисько (Бімба) у результаті суперечки між його матір'ю і повитухою, що приймала пологи; мати була впевнена, що народиться дівчинка, тому повитуха, побачивши що народився хлопчик, вигукнула: «Це хлопчик, поглянь на его „бімба“»[1].
Бімба почав вивчати капоейру у віці 12 років, хоча, капоэйра в ті часи все ще знаходилася під забороною в Бразилії, згідно з прийнятою у 1892 році першою Конституцією Бразилії[2]. Пізніше він стане відомим, як один з легендарних засновників сучастної капоейри. Іншим легендарним засновником стане Пастінья, що створив кардинально інший напрямок капоейри - Капоейра Ангола.
Народження стилю Режіонал [ред.]
Причини появи нового стилю [ред.]
Приблизно у віці 18 років Бімба почав розуміти, що Капоейра втрачає свою ефективність, як бойове мистецтво, інструмент противодії, приймаючи все більше форму фолькльорного мистецтва, що спрощено до дев'яти основних рухів. Саме тоді Бімба почав відновлювати рухи боїв капоейри, доповнюючи їх рухами з іншого африканського бойового мистецтва Батуке (порт. batuque) — контактний вид бойового мистецтва, якому він навчився у свого батька. Це поклало початок развитку Капоейри Режіонал.
Легалізація капоейри в Бразилії [ред.]
У 1928 році почався новий етап в історії развитку капоейри, одночасно змінюючи ставлення до темношкірих людей (людям африканського проходження, чиї предки були привезені в Бразилію як раби) в бразильскому суспільстві. Після показового виступу в палаці губернатора Баїї, майстер Бімба нарешті переконав владу офіційно дозволити капоейру, довівши її високу культурну цінність для суспільства.
Бімба створив першу школу капоейри у 1932 році, Academia-escola de Cultura Regional, у Сальвадорі, Баїя. До того часу капоейра була виключно вуличним бойовым мистецтвом. Проте, елітне населення продовжувало упереджено ставитися до капоейри, вважаючи її спортом для бідних. Щоби звільнити бойове мистецтво від пов'язаної з ним поганої репутації, Бімба встановив нові стандарти капоейри.
В його школі могли займатися тільки люди що мали роботу (справка з місця роботи була обов'язкова), тобто, на той час, тільки заможні люди. Його учні мали обов'язково вдягати чисту білу форму, в його школі вводяться стандарти для рівнів майстерності, які необхідно періодично підтверджувати тощо. У результаті введення цих стандартів його школу починают відвідувати доктори, адвокати, політики, а також жінки, яким до того був забороненній вступ до школи.
Розвиток Капоейри Режіонал [ред.]
У 1936 році Бімба викликає бійців будь-яких бойових мистецтв на поєдинок. В результаті цього він проводить чотири поєдинка з самими відомими бійцями Бразилії і перемагає в кожному з них.
У 1937 Бімбу запрошують продемонструвати стиль капоейри президенту Жетуліо Варгасу, у результаті чого мвйстер Бімба отримує сертифікат Міністерства Освіти Бразилії.
У 1942 році Бімба відкриває свою другу школу, що існує і в наші дні під керуванням одного з його учнів.
Доробок Бімби [ред.]
Майстер Бімба бул шахтрем, теслею, грузчиком, але в першу чергу він завжди був капоейристом. Будучи незадоволенним марними обіцянками і відсутністю підтримки з боку влади штату Баїя, в 1973 році він переїзжає в Гоянію за запрошенням одного з бувших учнів. Рік по тому, а точніше 15 лютого, 1974 він помирає від сердцевого нападу.
Бімба зміг відновити бойові цінності капоейри, які існували серед темношкірих рабів декілька століть до нього. Для майстра Бімби капоейра була мистецтвом, в якому потрібно абсолютно завжди уникати змагання, оскільки капоейра — це передусім мистецтво співпраці, в якому сильніший боєць завжди відповідає за слабшого, допомогаючи йому развивати навики бою.
Майстер Бімба все життя боровся за те, що, на його думку, найбільш відповідало капоейрі. Після його смерті один з його синів, майстер Ненел (порт. mestre Nenel), у віці 14 років прийняв керування школою капоейри. Зараз він є президентом Filhos de Bimba (Дослівний переклад — Діти Бімби)[3].
Правила Академії Бімби [ред.]
Бімба був абсолютно упевнений у видатному значенні капоейри, як мистецтва самооборони. Саме з цього факту походить його бажання развивати викладання на основі структурованних систематичних вправ.
Бімба створив метод викладання капоейри на основі правил, принципів і традицій, які до сих пір є частиною стилю капоейри Режіонал. Деякими з його правил є:
- Не пити і не палити, оскільки це впливає на результати капоейриста;
- Уникати демонстрації власного развитку як капоейриста за межами школи (важливий ефект раптовості);
- Уникати розмов під час тренувать, замість того потрібно спостерігати і вчитися;
- Щоденно практикувати базові навики;
- Не боятися підходити близько до свого противника — чим ближче ти підійдеш, тим більшому ти навчишься;
- Будь розслабленним;
- Краще бути переможенним в роді, ніж на вулиці;
Зноски [ред.]
- ↑ «Бімба» — на португальській жаргонній мові в Бразилии означає чоловічий статевий орган в хлопчиків
- ↑ Більш докладно капоейра того періоду описана у книзі Жоржі Амаду «Крамниця чудес»
- ↑ Filhos de Bimba - офіційний сайт школи майстра Ненела
