Металізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Металіза́ція — метод модифікації властивостей поверхні виробів шляхом нанесення на його поверхню шар металу . Металізації піддаються як неметалічні поверхні (скло, бетон, пластмаса) так і металеві. В останньому випадку металізацією наноситься інший матеріал, наприклад, твердіший або корозійно-стійкий (хромування, цинкування, алітування). Часто «металізацією» називають напилення металу газотермічними методами.

Історія[ред.ред. код]

У 1835, Юстус Лібіх відкрив метод покриття скла металевим сріблом, що дозволяє назвати скляне дзеркало одним з перших металізованих предметів. Металізація інших неметалевих об'єктів стала активно розвиватися після відкриття АБС-пластика.

Технології[ред.ред. код]

Серед методів металізації можна відзначити газотермічне напилення, холодне газодинамічне напилення, гаряче алітування та цинкування, плакування, гальваніку, PVD -процес.

Технологія покриття АБС-пластика[ред.ред. код]

Пластикова деталь спочатку хімічно труїться, наприклад, зануренням в розчин сірчаної та хромової кислот. Травлена поверхня активується зануренням спочатку в розчин хлориду олова, потім в розчин хлориду паладію. Потім поверхня покривається електролітично міддю або нікелем.

Матеріали[ред.ред. код]

За матеріалом, що наноситься, виділяють алітування, цинкування, хромування та ін

Див. також[ред.ред. код]