Металічна зоря
Металі́чна зоря́ (Am-зоря) - зоря спектрального класу A, яка має у своєму спектрі послаблені лінії кальцію (і/або скандію) і/або посилені лінії поглинання елементів групи заліза та важчих металів: нікелю, цинку, стронцію, цирконію, барію[1]. Металічні зорі - різновид ширшого класу хімічно пекулярних зір.
Металічні зорі бувають трьох типів[1]:
- одночасно послаблено лінії кальцію (скандію) та посилено лінії інших металів
- послаблено лінію кальцію, а лінії інших металів нормальні
- лінія кальцію нормальна, але лінії інших металів посилено
Тобто, типовою є невідповідність між інтенсивностями ліній кальцію та інших металів. Від звичайних зір металічні зорі відрізняються не лише спектральними характеристиками, а й повільнішим обертанням: Vsin(i) для них не перевищує 40 км/с, у той час як для звичайних А-зір ця величина більше 40 км/с. Порівняно зі звичайними А-зорями металічні зорі частіше входять до складу подвійних систем.
Спектральні особливості, як здебільшого вважають, є наслідком вертикального розшарування, коли деякі елементи накопичуються в стійких зовнішніх шарах зірки, яка повільно обертається [2].
Загалом, молоді зірки спектрального класу A обертаються досить швидко, але деякі з них під впливом приливних сил у подвійній системі сповільнюють обертання [2]. Втім і така гіпотеза наражається на деякі труднощі[1].
| Власне ім'я | Позначення Байєра | Видима зоряна величина |
|---|---|---|
| Сіріус A | α Великого Пса A | -1.47 |
| Кастор Ва | α Близнюків Ва | +2.96 |
| Хорт | θ Лева | +3.4 |
| Міцар B | ζ Великої Ведмедиці | +3.95 |
| Акубенс A | α Рака A | +4.26 |
| Альріша B | α Риб B | +5.23 |
Див. також[ред.]
- Перелік Am зір
- Магнітна Ap-зоря
- B-зоря з аномальним вмістом гелію
- Перелік хімічно-пекулярних зір
- Перелік хімічно-пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Перелік HgMn зір
Примітки[ред.]
- ↑ а б в Металічні зорі // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — 547 с. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
- ↑ а б Am star ,The Internet Encyclopedia of Science, David Darling. (англ.)
