Метилацетилен-аленова фракція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Метилацетилен-аленова фракція, (скорочено: МАФ),[1] метилацетилен-пропадієн, МАПП,[2]паливний газ, скраплена стабілізована суміш газів (пропіна і пропадієна), що є аналогом ацетилену, використовується для виконання газополум’яної обробки металів.[3] З метою безпеки суміш газів стабілізована ізобутаном, ізобутиленом, пропаном, пропіленом, бутадієном або іншими вуглеводнями в різних поєднаннях.[4] Є значно економічнішим від ацетилену у процесі зварювання та різання металів,[5] і у два рази дешевшим за ацетилен.[1] Замінює за обсягом виконаних робіт 4 балона ацетилену або 120-140кг карбіду кальцію, не потрібен ацетиленовий генератор, вага балону МАФ до 40кг (вага балону з ацетиленом 85кг).[6] На відміну від пропан-бутанової суміші і природного газу, МАФ має велику теплову потужність полум'я.[1] Німеччина, Канада і США застосовують тільки цей газ для зварювальних робіт.[1]

Зберігання і транспортування[ред.ред. код]

Зберігається і транспортується у стандартних балонах для пропану.[1] На відміну від пропан-бутанової суміші і природного газу, МАФ має велику теплову потужність полум'я.[1]

МАФ виробляється на підприємстві «Полимир» ТОВ «Нафтан» (Республіка Білорусь).[3] ТОВ «Техгаз сервіс груп» (Самара, Росія) є єдиним дилером по СНД заводу «Полимир».[7]

Стандартизація[ред.ред. код]

  • ТУ У 27.00153407-382:2011 "Балони стальні зварні для метилацетилен-аленової фракції на тиск 1,6МПа. Технічні умови"[8]
  • ТУ 38.1021267 - МАФ

Безпека[ред.ред. код]

Відноситься до IV класу ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони"[6]

МАФ, одержуваний з негідрованої вуглеводневої фракції етиленових виробництв, має різко виражений запах, який виявляється вже при концентрації 1:100 мг/м3.[4] По токсичності газ відноситься до четвертої групи (малотоксичні).[4] При високих концентраціях (понад ГДК = 300 мг/м3) може викликати анестезуючу дію.[4] Пари МАФ не роблять шкідливого впливу на слизову оболонку, але попадання рідкої фракції на відкриті ділянки шкіри може викликати обмороження.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Мельник О.Г., Єлагін Г.І., Мельник Р.П. Пожежна небезпека та економічна доцільність використання газоподібних палив для двигунів внутрішнього згорання / Пожежна безпека: теорія і практика Збірник наукових праць
  2. Ночвай В.М. Технологічні особливості методу контролю витрат кисню пальника // Процеси механічної обробки в машинобудуванні: Збірник наукових праць2011 — Вип. 11 ISSN:1817-2997
  3. а б Ненормоване використання газу МАФ може призвести до трагічних наслідків // Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) — 20.07.10
  4. а б в г д (рос.) В.Н. Навроцкий, канд. техн. наук ООО «Родат» (Минск). Газ Газ МАФ - заменитель ацетилена при газопламенной обработке металла. Публікація на оф.сайті Львівського хімічного заводу (перевірено: 27.09.20012)
  5. Цьогоріч «Газсервіс» реалізував населенню Львівщини 1500 тонн скрапленого газу // galinfo.com.ua. 28 Вересня 2006 13:34
  6. а б Укркомплект. МАФ - скраплений газ, ефективний замінник ацетилену
  7. (рос.) Компания «Техгаз сервис групп, ООО», Самара на www.ru.all.biz
  8. Нормативно-директивні документи МОЗ України: Реєстр санітарно-епідеміологічних висновків

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]