Методики творчості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мозковий штурм — популярна техніка творчості.

Методики творчості — методи підтримки творчості для цілеспрямованого генерування оригінальних ідей, знаходження альтернативних підходів до звичних задач та розв'язання проблем. Методики творчості допомагають чіткіше формулювати задачі, прискорювати процес знаходження ідей, а також збільшувати їх кількість, розширювати погляд на проблему та знищувати ментальні блокади. Методики не є алгоритмами, слідуючи яким обов'язково буде знайдено рішення задачі, натомість вони дають напрямок і дисципліну ходу думок і збільшують вірогідність одержання добрих ідей. Методики скорочують час пошуку ідей організуючи та роблячи ефективнішим сам процес пошуку. Методи можуть використовуватися як індивідуально, так і в групах.

Загальні особливості методик творчості[ред.ред. код]

Більшість методик творчості досягають бажаного результату — створення оригінальних ідей — шляхом керування увагою при розгляді проблеми. Це може означати усвідомлення та варіацію всіх припущень та якостей задачі (наприклад, галузі застосування, матеріали, традиційні способи розвязку задач тощо). Для керування увагою застосовується також методи постановки оберненої задачі, коли, наприклад, замість бажання покращити певну річ свідомо ставиться завдання її погіршити. Або проблема розглядається з неочікуваних сторін та інших точок зору. Іншою загальною особливістю є асоціативне створення нових ідей на основі старих. При цьому основою добрих ідей можуть бути і фантастичні або неможливі ідеї, оскільки вони дозволяють вийти із звичного поля сприйняття. Застосовуючи методики генерації ідей, є сенс розділяти процес створення ідей від їхньої оцінки. Це дозволяє вільніше генерувати ідеї на першому етапі і концентруватися спершу на оригінальності і лише згодом на практичності.

Школи творчого мислення[ред.ред. код]

Підхід до творчості як процесу, що може бути організованим та оптимізованим, був розроблений декількома піонерами в цій галузі.

Мозковий штурм (Алекс Осборн)[ред.ред. код]

Відомий метод мозкового штурму був запропонований американським менеджером реклами Алексом Осборном в його книзі «Ваша творча сила» (англ. Your Creative Power, 1948 р.). Ця методика спочатку використовувалася в фірмі BBDO, де працював Осборн. Осборну належить також розробка процесу розв'язання проблем, який він розбив на шість кроків: знаходження цілі, збирання фактів, знаходження проблеми, пошук ідей, пошук рішення та пошук прийняття рішення. Для стимуляції систематичного пошуку ідей Осборн запропонував використовувати список питань до різних аспектів проблеми.

Латеральне мислення (Едвард де Боно)[ред.ред. код]

Британський лікар Едвард де Боно запропонував велику кількість методик творчості та мислення. Він є автором поняття латеральне мислення, яке відрізняється від заснованого на звичних паттернах вертикального мислення, тим, що ставить під питання вихідні умови. Одним з прикладів латерального мислення є техніка шести шапок (біла — аналітичне мислення, червона — емоційне мислення, чорна — критичне мислення, жовта — оптимістичне мислення, зелена — творче мислення, синя — мислення у великій перспективі). У метафоричному розуміння, вдягаючи кожну з шапок людина може поглянути на проблему з декількох точок зору.

Синектика (Вільям Гордон)[ред.ред. код]

Методика творчості під назвою синектика була розроблена Вільямом Гордоном та Джорджем Прінсем в компанії Arthur D. Little Invention Design Unit в 1950 рр. У методиці учасники намагаються «зробити відоме дивним, а дивне — відомим». Методика складається з десяти кроків: аналіз та визначення проблеми, пропозиції спонтанних рішень проблеми, нове формулювання проблеми, побудова прямих аналогій, побудова особистих аналогій, побудова символічних аналогій, знову побудова прямих аналогій, аналіз прямих аналогій, перенесення аналогій на проблему та розробка підходів до рішення.

Теорія розв'язку винахідницьких задач (Генріх Альтшулер)[ред.ред. код]

Радянський винахідник Генріх Альтшулер запропонував методику теорії розв'язку винахідницьких задач (відома під абревіатурою ТРИЗ від рос. теория решения изобретательских задач) для підвищення ефективності винахідницької роботи в сфері технічних наук. Проаналізувавши велику кількість патентів, Альтшулер зробив висновок, що існує сорок стандартних прийомів, які використовують винахідники. Автор методики розробив алгоритм рішення винахідницьких задач.

Практичне застосування[ред.ред. код]

Методики стимуляції творчого мислення застосовуються в багатьох сферах життя, які вимагають оригінальних ідей. Серед іншого, використання методик таких як теорія розв'язку винахідницьких задач та морфологічний аналіз розповсюджене серед інженерів та винахідників. Методики латерального мислення застосовуються в сфері бізнесу та реклами. Метод Уолта Діснея та мозковий штурм використовуються під час дискусій з проблемних питань різних галузей. Методика SCAMPER часто використовується для розробки нових продуктів.

Часто для полегшення процесу рішення проблем творчим шляхом використовуються графічне зображення ідей у вигляді карт розуму, діаграм Ісікави та подібних прийомів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Альтшуллер Г. С. Алгоритм изобретения. М., «Московский рабочий», 1-е изд., 1969; 2-е изд., 1973.
  • Михалко М. Игры для разума. Тренинг креативного мышления. М., 2007