Метод Гартрі — Фока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Метод Гартрі-Фока)
Перейти до: навігація, пошук

Метод Гартрі — Фока — метод наближених квантовомеханічних розрахунків для багатоелектронних систем.

Метод Гартрі — Фока дозволяє звести складну багатоелектронну квантовомеханічну задачу до розв'язування одноелектронних задач.

Метод складається із кількох стадій. На першому етапі розв'язується задача про рух електрона в певному модельному потенціалі, що повинен якомога краще відображати взаємодію вибраного електрона з ядрами атомів та іншими електронами. Знайдені хвильові функції використовуються для того, щоб визначити взаємодію електрона з іншими електронами й ядрами, уточнюючи потенціал. Надалі знову розв'язується задача знаходження хвильових функцій електрона для нового потенціалу. Процедура продовжується до досягнення збіжності.

Метод Гартрі — Фока відрізняється від методу Гартрі тим, що в ньому хвильова функція багатоелектронної системи вибирається у вигляді детермінанта Слейтера.

Метод Гартрі — Фока успішно використовується для чисельних квантовомеханічних розрахунків. Його головним недоліком є те, що він не враховує кореляційної енергії для електронів.

Метод отримав свою назву на честь англійського фізика Дугласа Гартрі та радянського фізика Володимира Фока.

Література[ред.ред. код]

  • Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
  • Блейзо Ж.-П., Рипка Ж. Квантовая теория конечных систем. — К.: Феникс, 1998. — 480 с.
  • Давыдов А. С. Квантовая механика. — М.: Наука, 1973. — 704 с.
  • Майер И. Избранные главы квантовой химии: доказательства теорем и вывод формул. — М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. — 584 с.
  • Мессиа А. Квантовая механика. — М.: Наука, 1979. — Т. 2. — 584 с.
  • Слэтер Дж. Методы самосогласованного поля для молекул и твердых тел. — М.: Мир, 1978. — 664 с.
  • Фок В. А. Начала квантовой механики. — М.: Наука, 1976. — 376 с.
  • Хартри Д. Расчёты атомных структур. — М.: ИЛ, 1960. — 256 с.
  • Levine, Ira N. (1991). Quantum Chemistry. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice Hall. с. 455–544. ISBN 0-205-12770-3. 
  • Cramer, Christopher J. (2002). Essentials of Computational Chemistry. Chichester: John Wiley & Sons, Ltd. с. 153–189. ISBN 0-471-48552-7. 
  • Szabo, A.; Ostlund, N. S. (1996). Modern Quantum Chemistry. Mineola, New York: Dover Publishing. ISBN 0-486-69186-1. 


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.