Метод Гауса — Зейделя
Метод Гауса - Зейделя[1] є класичним ітераційним методом розв'язку системи лінійних рівнянь.
Зміст |
Постановка задачі [ред.]
Візьмемо систему:
, де 
Або 
І покажемо, як її можна розв'язати за допомогою методу Гауса - Зейделя.
Метод [ред.]
Щоб пояснити зміст методу, перепишемо задачу у вигляді:

Тут в
-му рівнянні ми перенесли в праву частину всі члени, що містять
, для
. Отримана система може бути представлена:

де в прийнятих позначеннях D означає матрицю, у якої на головній діагоналі стоять відповідні елементи матриці A, а всі інші - нулі; тоді як матриці U та L містять верхню і нижню трикутні частини A, на головній діагоналі яких нулі.
Ітеративний процес в методі Гауса-Зейделя будується за формулою
після вибору відповідного початкового наближення
.
Метод Гауса-Зейделя можна розглядати як модифікацію методу Якобі. Основна ідея модифікації полягає в тому, що нові значення
використовуються тут одразу ж у міру отримання, в той час як у методі Якобі вони не використовуються до наступної ітерації:

де 
Таким чином i-тий компонент
-го наближення обчислюється за формулою:
Умова збіжності [ред.]
Наведемо достатню умову збіжності методу.
| Теорема. Нехай , де – матриця, обернена до . Тоді при довільному виборі початкового наближення :
|
Умова завершення [ред.]
Умова завершення ітераційного процесу Гауса-Зейделя при досягненні точності
у спрощеній формі має вигляд:
Точніша умова завершення ітераційного процесу має вигляд
і потребує більше обчислень. Добре підходить для розріджених матриць.
Приклад алгоритму на С++ [ред.]
// Умова збіжності bool converge(double *xk, double* xkp) { bool b = true; for (int i = 0; i < n; i++) { if (fabs(xk[i]-xkp[i]) > eps) { b = false; break; } } return b; } while(!converge(x,p)) { for(int i = 0; i < n; i++) { var = 0; for(int j = 0; j < n; j++) { if(j != i){ var += (a[i][j]*x[j]); } } p[i] = x[i]; x[i]=(b[i] - var)/a[i][i]; } }
Примітки [ред.]
- ↑ Філіп Людвіг Зейдель (1821—1896) — німецький астроном та математик, Карл Фрідріх Гаус (1777—1855) — німецький математик, астроном та фізик


, де
– матриця, обернена до
. Тоді при довільному виборі початкового наближення
:
;
.
