Метод Крамера
Метод Крамера (Крамера правило) — спосіб розв'язання квадратних систем лінійних алгебраїчних рівнянь із ненульовим визначником основної матриці (при цьому для таких рівнянь розв'язок існує і є єдиним). Метод було створено Габріелем Крамером у 1750 році.
Опис методу [ред.]
Для системи
лінійних рівнянь з
невідомими (над довільним полем)
з визначником матриці системи
, що не рівний нулю, розв'язок записується у такому вигляді:
(i-й стовпчик матриці системи замінюється стовпчиком вільних членів).
Іншим чином правило Крамера формулюється так: для будь-яких коефіцієнтів c1, c2, …, cn виконується рівність:
У такій формі формула Крамера справедлива без припущення, що
не рівне нулю, не треба навіть, аби коефіцієнти системи були елементами цілісного кільця (визначник системи навіть може бути дільником нуля у кільці коефіцієнтів). Також можна вважати, що або набори
та
, або набір
складаються не з елементів кільця коефіциєнтів системи, а деякого модуля над цим кільцем. В такому вигляді формула Крамера використовується, наприклад, при доведенні формули для визначника Грама і Леми Накаями.
Приклад [ред.]
Система лінійних рівнянь:
Визначники:
Розв'язок:
Приклад:
Визначники:

Джерела [ред.]
- Гантмахер Ф. Р. (1967). Теория матриц (вид. друге). Москва: Наука. с. 576.
- Гельфанд И.М. (1971). Лекции по линейной алгебре (вид. четверте). Москва: Наука. с. 271. ISBN 5791300158.
- Мальцев А. И. (1970). Основы линейной алгебры (вид. третє). Новосибірськ: Наука. с. 400.









