Шкала Янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Метод Янка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілюстрація методу оцінки твердості за шкалою Янка

Шкала́ Янка  — шкала, що використовується для оцінки твердості деревини. Метод оцінки полягає у визначенні сили, необхідної для впровадження сталевої кульки діаметром 11,28 мм (0,444 дюйма) в деревину на глибину, що дорівнює половині її діаметра. Діаметр таким було обрано, щоб площа круга відбитку у плані становила 100 мм².

Історична довідка[ред. | ред. код]

В оригінальному тесті Янка, результати виражались в одиницях тиску (напружень), але коли ASTM International (англ. American Society for Testing and Materials) було стандартизовано випробування (ASTM D1037-99, попередній випуск опубліковано у 1922 році, вперше офіційно прийнятий у 1927), у стандарт заклали вираження результатів в одиницях сили.

Методику випробування на твердість розробив австрієць Габрієль Янка (Gabriel Janka, 1864—1932), котрий займався проблемами пружності і твердості різних порід деревини.

Використання методу[ред. | ред. код]

Результати вимірювань за методом Янка у різних національних стандартах подаються по-різному, що може призвести до плутанини, особливо коли фактична назва одиниці, що використовуються, часто не додається. Наприклад: у США вимірювання ведеться у фунт-силах (lbf), у Швеції в кілограм-силах (кгс), а в Австралії у ньютонах (Н) чи кілоньютонах (кН). Іноді результати розглядаються як своєрідні одиниці типу "660 Janka".

В Україні метод Янка регламентується ГОСТ 16483.17–81, де значенням твердості є відношення сили втискування кульки радіусом 5,64 мм до[1]:

  • площі її поперечного перерізу (100 мм²) для випадку заглиблення, рівному радіусу кульки;
  • 0,75 площі її поперечного перерізу при заглибленні величиною 2,82 мм (половина радіуса).

У цьому випадку твердість вимірюється у Н/мм².

Твердість, визначена за методом Янка характеризує здатність деревини протистояти вм'ятинам та зносу. Цей метод залишає відбитки на поверхні зразків. При визначенні твердості розглядають прикладання зусилля поперек та уздовж волокон деревини.

Значення твердості за шкалою Янка для деяких видів деревини

Древина Значення за шкалою Янка (в фунт-силах) Значення у Н/мм²
Залізне дерево 4500 200
Лапачо 3640 162
Червоний горіх 2450 109
Бразильська вишня (ятоба) 2350 105
Мескітове дерево 2345 105
Червоне дерево (сансус) 2200 98
Західноавстралійський евкаліпт 1910 85
Амарант 1860 83
Австралійський горіх 1820 81
Африканський падук 1725 77
Бразильський горіх 1650 73
Венге 1630 72,5
Клен канадський 1450 64,5
Бамбук 1380 61,4
Дуб білий 1360 60,5
Ясен 1320 58,7
Американський бук 1300 58
Червоний дуб 1290 57,4
Жовта береза 1260 56
Сосна 1225 54,5
Чорний горіх 1010 45
Чорна вишня 950 42,3
Ялина Дугласа 660 29,4

Складність обробки деревини не завжди характеризується показником за шакалою Янка. Наприклад маслянисту деревину з високим показником твердості обробляти значно легше ніш не таку тверду суху деревину.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 16483.17–81

Джерела[ред. | ред. код]

  • ГОСТ 16483.17–81 Древесина. Метод определения статической твердости.
  • ASTM D1037-99. Standard Test Methods for Evaluating Properties of Wood-Base Fiber and Particle Panel Materials.
  • ASTM D143-94(2000)e1 Standard Methods of Testing Small Clear Specimens of Timber.
  • ISO 3350:1975. Wood–Determination of static hardness.
  • David W. Green, Marshall Begel, William Nelson Janka Hardness Using Nonstandard Specimens [Архівовано 22 грудня 2012 у Wayback Machine.]. USDA. 17 p.

Посилання[ред. | ред. код]