Метіда (супутник)
| |
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 4 березня 1979 року |
| Відкривач(і) | Стефан П Чиннот |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 127 690 [1] км |
| Орбітальний період | 0,29478 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0002° |
| Нахил орбіти | 0,06° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | 60 x 40 x 24 км |
| Площа поверхні | ~ 5 800 км² |
| Маса | 3.6×1016 кг |
| Густина | 0,86 г/см³ |
| Друга космічна швидкість | 31,501 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | синхронно діб |
| Нахил осі обертання | нуль° |
| Альбедо | 0,04 |
| Атмосферний тиск | 0,005 Па |
| Температура поверхні | ~123 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| Юпітер XVI | |
|
| |
Метіда[2] (грец. Μήτις, англ. Metis) — внутрішній супутник Юпітера, відомий ще як «Юпітер XVI».
Відкриття[ред. | ред. код]
Відкритий у 1979 року космічним зондом «Вояджер-1», американськими астрономом Стефан Синнотом (англ. Stephen P. Synnott). У 1983 році отримав офіційну назву Метіда — першої дружини Зевса у давньогрецькій міфології. Космічний зонд «Галілео» між 1996 та 2003 додатково спостерігав і фотографував поверхню Метіди.
Орбіта[ред. | ред. код]
Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 128 000 км (1,79 радіуса Юпітера). Сидеричний період обертання 0,29478 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0.0002. Нахил ретроградної орбіти до локальної площини Лапласа 0,06°.
Орбіта Метіди проходить по зовнішньому краю основного кільця Юпітера і може складатися з того ж матеріалу, що і кільце. Метіда обертається синхронно з орбітальним періодам як орбіта Адрастеї: один бік постійно дивиться на планету. Метида також лежить в межах Роша для «рідких» супутників, але не для твердих, тому їй не загрожує гравітаційне руйнування.
Метіду, супутник Юпітера, не слід плутати з астероїдом Метида.
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Метіда має розмір приблизно 60 x 40 x 24 кілометрів, альбедо 0,04. Оціночна густина 0,86 г/см³ — складається води і льоду пористість 10–15 %. Маса супутника становить 3,6×1016 кг порядка 1,9×10−9 маси Юпітера. Поверхня супутника червоного кольору, виявлено декілька кратерів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.
- ↑ ВУЕ
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
|
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |