Механорецептор

Механорецептори — це закінчення чутливих нервових волокон, що реагують на механічний тиск чи іншу деформацію, що діє ззовні, або виникає у внутрішніх органах і відповідають генерацією потенціалу дії. У людини існує чотири головних типи таких рецепторів на гладенькій шкірі (тобто шкірі, позбавленої волосся): тільця Пачіні, тільця Мейснера, диски Меркеля (див. Merkel nerve ending) та закінчення Руффіні (див. Ruffini ending).

Види механорецепторів

• Тактильні механорецептори зосереджені в зовнішніх покривах тварин і людини, сприймають дотик.

• Барорецептории розташовані у стінках кровоносних судин, серця, порожнистих гладеньком'язових органів; вони реагують на розтяг внаслідок підвищення тиску крові, скупчення газів у шлунку або кишечнику тощо

• Пропріорецептори — зосереджені в м'язово-суглобовому апараті — реагують на розтяг при скороченні або розслабленні скелетних м'язів.

• Вестибулорецептори (або механорецептори вестибулярного апарату) реагують на прискорення, вібрації, нахил тіла або голови.

Посилання

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.