Механізм Гіґґса

Залежність потенціалу поля Гіґґса від дійсної та уявної частини амплітуди поля. Центральний горбик відповідає симетричному стану, але цей стан нестійкий, і система скочується в «долину», що оточує горбик, порушуючи симетрію

Механізм Гіґґса - теоретична побудова, що пояснює спонтанне порушення симетрії в квантовій теорії поля. В його основі взаємодія частинок зі спеціальним полем Гіґґса, внаслідок якої безмасові частинки набувають масу. Завдяки полю Гіґґса симетричний стан Всесвіту втрачає стійкість, і Всесвіт переходить у несиметричний стан.

Механізм Гіґґса використовується, зокрема, в теорії електрослабкої взаємодії.

Про експериментальне відкриття кванта поля Гіґґса, бозона Гіґґса було оголошено під час відкритого семінару в ЦЕРН, проведеного 4 липня 2012 року. Експерименти свідчать про існування нової частинки з масою 125,3 ± 0,6 ГеВ, яка за певними своїми характеристиками нагадує бозон Гіґґса. Однак необхідні додаткові експерименти, щоб підтвердити, чи відкрита частинка поводиться повністю як передбачуваний бозон зі Стандартної моделі.

Історія

Механізм носить ім'я Пітера Гіґґса, хоча його запропонували в 1964 незалежно три групи теоретиків: Робер Бру та Франсуа Енглер, Пітер Гіґґс, а також Джеральд Гуральнік, Карл Хаген та Том Кіббл. У 2010 всі шість науковців були нагороджені премією Сакураї.

Примітки

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.