Мехмед II Фатіх
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Мехмед II Фатіх | ||
|---|---|---|
| султан Туреччини | ||
 |
||
| Правління | 1451—1481 | |
| Дата народження | 30 березня 1432 | |
| Едірне | ||
| Дата смерті | 3 травня 1481 | |
| Попередник | Мурад II | |
| Наступник | Баязід II | |
Мехмед II Фатіх (Завойовник, тур. محمد الثانى Mehmed-i sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح), нар.30 березня 1432, Едірне — 3 травня 1481) — турецький султан (1444—1446, 1451—1481 рр.), найбільший полководець свого часу — завоював Константинополь, поклавши кінець існуванню Візантійській імперії, Кримське ханство, Сербію, Морею, Трапезундську імперію, Боснію, Албанію.
Вів завойовницьку політику, особисто очолював походи турецької армії. В травні 1453 захопив Константинополь, поклав край існуванню Візантійської імперії. В 1452-59 внаслідок війни з Сербію перетворив її у турецьку провінцію. За правління М. II турками була завойована Морея (1460), Трапезундська імперія (1461), Боснія (1463), острів Евбея. В 1475 Мехмед II примусив хана Менглі-Гірея визнати Кримське ханство васальними володіннями Османської імперії, чим було покладено початок постійним турецько-татарським нападам на Україну. В 1478 османські війська завоювали Волощину, а в 1478-79-Албанію. В період правління Мехмеда II був складений перший збірник законів Османської імперії «Канун-наме».
