Мехмед II Фатіх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мехмед II Фатіх
осман. محمد ثانى
Мехмед II Фатіх
Прапор
Османський султан
14441446
Попередник: Мурад II
Спадкоємець: Мурад II
Прапор
Османський султан
14511481
Попередник: Мурад II
Спадкоємець: Баязид II
 
Віросповідання: іслам сунізм
Народження: 30.3.1432
Смерть: 3.5.1481
Гебза
Батько: Мурад II
Мати: Хума Хатун
Діти: сини: Мустафа, Баязид II, Джем и Коркут
 
Автограф: Автограф

Мехмед II Фатіх (Мегмед ІІ Фатіг; Завойовник, тур. محمد الثانى Mehmed-i sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح), нар.30 березня 1432, Едірне — 3 травня 1481) — турецький султан (14441446, 14511481 рр.), найбільший полководець свого часу — завоював Константинополь, поклавши кінець існуванню Візантійській імперії, Кримське ханство, Сербію, Морею, Трапезундську імперію, Боснію, Албанію.

Вів завойовницьку політику, особисто очолював походи турецької армії. В травні 1453 захопив Константинополь, поклав край існуванню Візантійської імперії. В 1452-59 внаслідок війни з Сербію перетворив її у турецьку провінцію. За правління М. II турками була завойована Морея (1460), Трапезундська імперія (1461), Боснія (1463), острів Евбея. В 1475 Мехмед II примусив хана Менглі-Гірея визнати Кримське ханство васальними володіннями Османської імперії, чим було покладено початок постійним турецько-татарським нападам на Україну. В 1478 османські війська завоювали Волощину, а в 1478-79-Албанію. В період правління Мехмеда II був складений перший збірник законів Османської імперії «Канун-наме».

Біографія[ред.ред. код]

Мехмед II народився 29 березня 1432 в Едірне. Був четвертим сином Мурада II і наложниці Хюма Хатун.

Дитинство[ред.ред. код]

Коли йому виповнилося шість років, дитину відправили до керівництва Манісскої губернії, де перебував до серпня 1444.

22 червня 1444 поляки і серби почали військові дії, і Мехмеду II в грудні цього року вдалося здолати їх у битві при Варні.

Навесні 1446 Мурад II з особистою охороною в кілька тисяч військ перейшов межі Румелії, отримав там підтримку від Джандарли Халіль Паші і повторно сів на свій престол. Тут доречно згадати і про повстання яничарів (Бучуктепе Олайа), які своїм невдоволенням створили передумови до здачі трону і видаленню молодого падишаха.

Мехмед II, зломлений протестом армії, змушений був залишити Едірне, і разом з вчителями, і наближеними, повернутися в Манісу. Будучи правителем Маніси вдруге протягом п'яти років, він приступив до вдосконалення своєї освіти, але вже не з під палки свого вчителя, а з власної волі. Тут він звернув увагу на інші області знань і став цікавитися метафізикою, з метою пізнання таємниці світобудови, життя і смерті.

За наказом батька, між 1448-1450 роками, він був учасником Албанської експедиції. За 15 днів до смерті Мурада II він повернувся в Едірне і вдруге зійшов на трон.

Але інші вороги теж не дрімали. Все ще прагнучи Анатолію, князівство Карамаідов обложило Сейдишехир і Акшехир. А на заході серби, під виглядом оплати витрат молодої дружини Мурада II, Мари Султан, що повернулася на батьківщину, силою привласнили собі кілька фортець.

Сам Мехмет II деякий час всі події навколо імперії спостерігав холоднокровно. Протягом 1451 були укладені короткострокові мирні договори з угорцями і венеціанцями. Така повільність і видима нерішучість піддала хоробрості країнам Білого моря і, через деякий час, об'єднані морські сили цих країн увійшли в Чанаккалінську протоку.

Облога і взяття Константинополя[ред.ред. код]

Оборона міста повністю лягла на плечі латинян, що жили в місті і займалися торгівлею. 23 березня 1453 Мехмед II повністю розробив план майбутнього бою і вийшов з Адріанополя.

5 квітня Мехмед II зупинив свої війська чисельністю в 100 000 воїнів у Топкапи і влаштував привал, а на наступний ранок, звелівши відкрити вогонь з великої гармати, приступив до атаки. Битва, що увійшло у світову історію, як 53-денне оточення і взяття Константинополя, було завершено переможно, незважаючи на старання 9000 захисників міста. Костянтин XI 28 травня, здійснивши в Софійському соборі останній молебень, вважав за краще померти в битві.

29 травня Константинополь був захоплений, втрати Мехмеда II були значні і перемога дісталася тільки завдяки чисельним перевазі турецької армії. Султан разом з величезним військом увійшов в Константинополь і насамперед видав декрет про «надання свободи всім, хто залишився в живих».

Вступ Мехмеда II у Константинополь

З метою цілісності й схоронності культурних цінностей Константинополя він прийняв ряд серйозних заходів і вирішив створити тут надійну, укріплену монополію. З цією метою він став налагоджувати зв'язки з духовними особами, настоятелями та керівниками християнських церков і місій. Одночасно з цим він наказав Заганос Паші взяти Галату. Таким чином берега Золотого Рогу, були возз'єднані під одним правлінням. Тут він спланував створення нового торгового району. Взяття Константинополя змінило ставлення до Мехмеда II. Беручи це до уваги, венеціанці і генуезці уклали з Османською Імперією договір, який передбачав взаємну торгівлю і довіру.

Попередник: Osmanli-nisani.svg
Султан Османської імперії
14441446
Наступник:
Мурад II Мурад II
Попередник: Osmanli-nisani.svg
Султан Османської імперії
14511481
Наступник:
Мурад II Баязид II


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.