Мечеть Амра (Каїр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 30°00′36″ пн. ш. 31°13′59″ сх. д. / 30.0101389° пн. ш. 31.2331611° сх. д. / 30.0101389; 31.2331611

Мечеть Амра
Oldest Mosque in Cairo.jpg
Мечеть Амра
Розташування Єгипет Єгипет, Каїр
Замовник Амр ібн аль-Ас
Кінець будівництва 641
Зруйновано 1169
Відбудовано 673, IX століття, 1179, 1796, 1875
Належність іслам

Мечеть Амра, повна назва: Мечеть Амра ібн аль-Аса (араб. جامع عمرو بن العاص‎‎) — найдавніша мечеть міста Каїра (і всього Єгипту), а також перша за часом зведення мечеть у всій Африці; старовинний культовий осередок давнього Фустата (тепер Старий Каїр), звідки іслам поширився на африканський континент.

Архітектура та зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Інтер'єр Мечеті Амра

У своєму сучасному вигляді (результат численних перебудов) Мечеть Амра займає площу 110 Х 120 метрів. Вона міє відкрите подвір'я, обнесене колонадою, до якого примикає колонна зала.

Усередині колонної зали — міхраб, вкритий різьбленим стуком. У залі мечеті понад сто мармурових колон з різьбленими капітелями коринфського ордеру. Колони, імовірно, були перенесені в мечеть з римських і візантійських будівель. Про це, зокрема свідчить той факт, що для того, щоб зрівняти висоту колон, їх поставили на мармурові куби різних розмірів[1].

З південно-західного боку мечеті, праворуч від входу, збереглись залишки давнішого мінарету.

Попри пізніші переробки і реконструкції, мечеть Амра зберегла у своєму зовнішньому вигляді велич та стриманість, притаманні ранньомусульманській архітектурі. Якщо від первинного вигляду Мечеті Амра нічого не залишилось, пізніші архітектурни деталі можна розгледіти — так, деякі з архітравів уздовж південного підмурку мечеті, імовірно, відносяться до відновлювальних робіт ІХ століття.

Історія мечеті[ред.ред. код]

Мечеть Амра ібн аль-Аса названо на честь ватажка війська арабів-завойовників, і вона була споруджена 641 року на місці, де стояв намет воєноначальника.

Початково мечеть було складено з цегли-сирця, вона мала гравієву долівку, а покрівлю, яку підтримували пальмові стовбури, було вкрито пальмовим листям і циновками та обмазано глиною. Культова споруда була дуже простої форми — прямокутник 29 х 17 метрів, і являла собою по суті низький навіс з колонами-пальмовими стовбурами. Спочатку споруда не мала жодних оздоб (декору) й не мала мінаретів.

В одному з закутків первинної мечеті Амра містилась могила сина Амра ібн аль-Аса на ім'я Абдулла. Мечеть надавала значне молитовне місце для армії Амра, але тут не лише справляли релігійні відправи, а й збирались військові й політичні наради з важливих питань.

Малюнок мечеті Амра у кн.: History of Egypt, 1903-06

У подальшому мечеть зазнала численних перебудов і реконструкцій (особливо до IX століття), а також стала значним релігійним осередком поширення ісламу в Єгипті.

Так, уже 673 року мечеть Амра завдяки старанням Муавії I стала кам'яницею, а також отримала 4 мінарети у кожному з кутів культової споруди.

А 827 року Мечеть Амра мала вже 7 нових проходів з галереями колон, збудованих навпроти стіни, що вказувала на кіблу. У тому ж IX столітті мечеть було розширено Халіфом Мамуном фактично до теперішніх розмірів.

1169 року мечеть, як і весь Фустат, були зруйновані візиром Єгипту Шаваром, щоб не здати його в руки хрестоносців. Вже за 10 років (1179) Саладін, який переміг хрестоносців і узяв владу в свої руки, відновив Мечеть Амра.

Мечеть Амра піддавалась руйнації і у XVIII столітті — спершу її зруйнував, а потому, 1796 року, безпосередньо перед прибуттям Наполеонівської французької експедиції, відновив один із мамлюцьких правителів Єгипту Мурад Бей. Тоді число рядів колон було скорочено з 7 до 6, була дещо змінена структура споруди, імовірно, були зведені нові мінарети.

Нову реконструкцію Мечеті Амра було здійснено 1875 року за правління єгипетського хедива Мухаммеда Алі.

У ХХ столітті за часів урядування Аббаса II у Мечеті Амра також проводились відновлювальні роботи. А у 1980-х роках було здійснео реставрацію входу мечеті.

У теперішній час найдавніша мечеть Каїра, Єгипту і Африки (хоча і не зберігає нічого від первинного вигляду середини VII століття) лишається діючою мечеттю, визначним культовим осередком. Вона також, на відміну від загального правила, є відкритою для відвідування туристами, в т.ч. і неправовірними.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 101 (рос.)

Джерела і посилання[ред.ред. код]