Мечник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ме́чник - назва історичних титулів:
- У Київській Русі в 9-12 ст. особа, що належала до молодшої князівської дружини разом з дітським виконувала деякі судові функції (зокрема, брала участь при випробуванні "залізом").
- У Речі Посполитій мечник - надвірний уряд у Речі Посполитій, безпосередньо зв'язаний з обслуговуванням монарха. Під час великих державних урочистостей носив перед королем меч вістрям догори як ознаку військової влади монарха. Під час похорону короля тримав меч вістрям донизу; піднесений догори ефес меча був прикрашений палаючими свічками. Перед вівтарем кидав меч на підлогу, а якщо король був останнім з роду - ламав його. Коронний мечник здійснював також військове судочинство. В 17 ст. почесний шляхетський титул.
