Сангасте (миза)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сангасте

Сангасте. Карта розташування: Естонія
Сангасте
Сангасте
Сангасте (Естонія)
Країна  Естонія
Територіальна одиниця Sangaste parishd
57°54′04″ пн. ш. 26°16′51″ сх. д. / 57.901145000027774756° пн. ш. 26.28109900002777977° сх. д. / 57.901145000027774756; 26.28109900002777977Координати: 57°54′04″ пн. ш. 26°16′51″ сх. д. / 57.901145000027774756° пн. ш. 26.28109900002777977° сх. д. / 57.901145000027774756; 26.28109900002777977
Мапа
CMNS: Сангасте у Вікісховищі

Миза (замок) Сангасте (ест. Sangaste, нім. Schloss Sagnitz) — неоготична садиба в Естонії.

Історія[ред. | ред. код]

У середні віки в Сагасте містилася миза тартуського єпископа. До цього місця її було переведено з міста Кєепі (яке вперше згадується в 1287 р.). У 1808 році мизу придбали Фон Берги, і садиба залишалася в їхньому володінні аж до переселення 1939 року.

Фрідрих фон Берг в 1879-83 рр. наказав побудувати в Сангасте один з найгарніших і найрозкішничих в Естонії панських будинків в стилі історицизму. Цегляна будівля за проектом архітектора Отто Пія (Піуса) Гіппиуса, дуже розчленована, в ній відчувається вплив неоготики. На фасаді милується чотириповерхова зубчасти башта. Задню частину будинку прикрашають стрілчасті вікна і декілька зубчастих фронтонів і башточок. Особливо гарна зала, де готику доповнюють східні декоративні елементи. В ній можна побачити і готичні склекпіння, і стінну нішу у східному стилі. Гарно оформлені також фоє, бібліотека і мисливська зала; останню виконано в англійському стилі з темними стінними панелями та касетною стелею. Деякі підручні будівлі вирішено в тому ж стилі, що і головний будинок, наприклад, конюшня, що нагадує середньовічну фортецю, і невелика водонапірна башта. За панським будинком на другому березі ставка знаходиться багатий на види лісопарк. Зараз у будинку розташовані готель і центр для проведення семінарів.
Фрідрих фон Берг, який помер в 1938 р., був відомим рослинником, він вивів сорт жита «Сангасте», що вирощується тут десятиріччями. Він був також піонером автомобілізму в Південній Естонії.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.