Мийний засіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мийний засіб (також, миючий засіб) — поверхнево-активна речовина або суміш поверхнево-активних речовин з «очисними властивостями в розведених розчинах». У більшості контекстів побутовий термін «миючий засіб» сам по собі відноситься або конкретно до прального порошку або до засобу для миття посуду чи ін., на відміну від мила для рук. Миючі засоби зазвичай доступні у вигляді порошків або розчинів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, в Україні миючим засобом є будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення.[1] Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.[1]

Миючі засоби

Хімічна класифікація миючих засобів[ред.ред. код]

Мийні засоби на аніонноактивних ПАР[ред.ред. код]

Катіонні мийні засоби[ред.ред. код]

Неіонні і цвіттеріонні детергенти[ред.ред. код]

Основні застосування миючих засобів[ред.ред. код]

Пральні порошки[ред.ред. код]

Паливні добавки[ред.ред. код]

Біологічні реагенти[ред.ред. код]

Рідке мило[ред.ред. код]

Рідке мило являє собою гідрофільний синтетичний мийний засіб зі злегка кислим pH.

Хімія синтетичного мийного засобу[ред.ред. код]

У синтетичних мийних речовин, як і у розчинах мила, частка молекул об'єднується в агрегати-міцели. Утворення цих міцел сприяє мийному процесу через ефекти солюбілізації. Тому від співвідношення в розчині поверхнево-активних речовин у вигляді молекул і колоїдних частинок багато в чому залежить мийна здатність у цілому. У розчинах, які містять небагато колоїдних часток і багато вільних молекул, мийна здатність є низькою. Концентрація розчинів мийних речовин, за якої молекули ПАР з теперішнього стану переходять у колоїдний, називається критичною концентрацією міцелоутворення.

Практичне значення показника критичної концентрації міцелоутворення полягає в тому, що відмивання забруднень з різних поверхонь починається тільки тоді, коли концентрація мийних речовин у розчині стане більше за критичну концентрацію міцелоутворення. Для зменшення значення критичної концентрації міцелоутворення, тобто підвищення мийної здатності розчину, додають різні солі-електроліти, такі як соду, солі фосфорної кислоти. За наявності активуючих добавок мийні речовини різної активності вирівнюються щодо мийної дії: засоби на менш активних мийних речовинах за мийною здатністю наближаються до засобів на високоактивних речовинах у разі наявності відповідних добавок. Таке загальне значення солей як добавок у мийних засобах. Але кожна група добавок має і специфічну дію.

Ринок України[ред.ред. код]

Асортимент синтетичних мийних засобів, представлених на ринку України, є дуже різноманітним, але хімічний склад їх доволі однотипний — переважну частку становлять мийні засоби на основі синтетичних аніоноактивних ПАР.

Найбільш потужним споживачем ПАР є виробництво порошкоподібних СМЗ, в яких використовуються в основному алкілбензосульфонати і алкілсульфати натрію. Потреба в таких ПАР для виробництва мийних засобів задовольняється за рахунок імпорту з Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю та інших країн. Головним постачальником ПАР усіх розглянутих груп є Німеччина, другою групою – Росія, яка збільшує постачання аніонних і неіонних ПАВ. Незначні обсяги припадають на деякі азійські країни, такі як Корея, Китай, Тайвань.

В Україні склалась унікальна ситуація щодо випуску синтетичних мийних засобів: високе мито на ввезення готової продукції (30%) і низьке – на ввезення сировини для їх виробництва.

Провідні позиції щодо обсягу виробництва синтетичних мийних засобів займає компанія Procter & Gamble (близько 23%). Велика частка продукції російського виробництва – це марки MrProper, Dreft, Fairy, Ace, Lenor та ін. З українського заводу Procter & Gamble Manufacturing Ukraine (Орджонікідзе, Дніпропетровська область) поставляються дешеві пральні порошки (Gala, Tide), а також туалетне мило (Shandy, Safeguard і Camay). Слідом за лідером йде компанія Henkel (США – ЄС). Через «Henkel – Україна» з ЄС і СНД експортується широкий спектр продукції під відомими марками Persil, Rex, Perwoll, Pur, Bref, Silan, Losk.[2] На думку експертів, Henkel займає близько 15% ринку побутової хімії. Проте в масштабах діяльності компанії, світовий об'єм продажів якої складає $17 млрд, Україна займає не таке важливе місце, як для Procter&Gamble. Частка ринку інших компаній зарубіжних виробників, є незначною: вони поділяють між собою (залежно від регіону) 5-15% українського ринку, та на сьогодні конкурують з найбільшими гравцями епізодично. Це, наприклад, дуже відомі в СНД торговельні марки від британської Unilever (Domestos, Cif), ізраїльської SanoBrunos (понад 15 видів очисників, дезинфекторів бачків Optima), німецької Werner&mertz (пральні, вибілювачі і очисники Frosch, Emsal). Вітчизняні торговельні марки складають лише 1-4% ринку. Найбільш яскравим прикладом втрати українськими виробниками внутрішнього ринку може бути досвід підприємства «Вінницяпобутхім».

Імпорт СМЗ до України для роздрібної торгівлі в 2009 р.[3]
Країна Кількість, т Вартість, тис. у.о. Середня ціна, у.о./т У % до кількості до 2008 р.
Усього 147115 161619 1098 83,9
Росія 83098 80623 970 80,3
Польща 29906 28676 959 97,4
Угорщина 7832 8390 1071 90,4
Австрія 5924 8371 1413 115,8
США 5814 16592 2854 104,4
Болгарія 5294 4164 786 64,0
Німеччина 2410 4008 1663 63,4
Сербія 1550 1316 849 163,5
Чехія 966 957 991 81,6
Ізраїль 850 1541 1813 66,2
Італія 789 882 1118 39,3
Туреччина 298 332 1114 25,2

Основні постачання синтетичних мийних засобів для роздрібної торгівлі збереглися за Росією, зокрема компаніями Benckiser (ТМ Cilit, Vanish), Uniliver (Domestos, CIF), «Невська косметика» та ін.; для Сербії — ТМ Pur; для США — продукція ТМ AMWAY.

Станом на 2012 рік в Україні виробляється менше половини необхідної кількості синтетичних мийних засобів, при тому що рівень споживання залишається одним із найвищих у Європі.[4]

З 2010 р. споживання мийних засобів в Україні сягнуло 7,5 кг на одну людину на рік, включно з 4,9 кг порошкоподібних, 0,3 кг рідких мийних засобів і 2,3 кг мила.[4]

З огляду на це, річна споживча ємність ринку України оцінюється в 350 тис. т, хоча 2009 р. офіційно було продано менше 50 % – лише 170 тис. тонн.[4] Переважна більшість імпортованих мийних засобів в Україні — контрабанда.[4]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]