Миколай Зиблікевич
Миколай Зиблікевич (пол. Mikołaj Zyblikiewicz, * 28 листопада 1823, Старий Самбір, Львівська область — † 16 травня 1887, Краків) — польський політик і юрист українського походження, граф, президент Кракова, голова Галицького сейму.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився у Старому Самборі в сім'ї кожум'яки. Родина була греко-католицькою, тому і Миколай (тоді ще Микола) був охрещений за греко-католицьким обрядом.
1846 — закінчив філософський факультет Львівського університету.
1849–1851 — навчався на правничому факультеті Яґелонського університету.
5 жовтня 1851 — отримав докторське звання.
1855 — здобув статус адвоката.
1856 — працював юридичним радником міста Кракова, зокрема, боровся за повернення польської мови у школи та владні установи.
Від 1861 був послом (депутатом) крайового Галицького Сейму у Львові.
1866 — обраний членом міської ради Кракова.
1874–1881 — двічі був обраний президентом (мером) міста Кракова[1]. Був ініціатором деяких інвестицій, зокрема, побудови Пантеону заслужених поляків (у підземеллях костелу монастиря паулінів на Скалці), реставрації видатної пам'ятки середньовіччя — Сукенниць, створення Національного музею у Кракові, будівництва комплексу споруд для пожежної служби.
24 квітня 1884 — за свої заслуги перед містом отримав почесну нагороду — коштовну карабелу (вид шаблі).
1 лютого 1881 — Рада міста Кракова надала йому почесне громадянство міста.
1881-1886 — був маршалком Галицького Сейму.
Цісар Франц-Йосиф надав йому титул графа.
В листопаді 1886 року повернувся зі Львова до Кракова, де помер від запалення легенів.
Похований на Раковицькому кладовищі. Поховання відбулося з урахуванням греко-католицького і римо-католицького обрядів. Надгробок був подарований містом Краковом.
Вшанування пам'яті [ред.]
2 червня 1887 — Рада міста запропонувала магістрату назвати одну з вулиць у центрі Кракова на честь Зиблікевича.
1885 — на його честь названо канал між Дунайцем і Віслою в Домбровському повіті (тепер — Малопольське воєводство).
В центрі Кракова наприкінці 19 століття встановлено пам'ятник Миколаю Зіблікевичу як одному з найвидатніших президентів міста Кракова.
У дорадянському Львові частина теперішньої вулиці Івана Франка мала назву на честь М.Зиблікевича.
Зиблікевич і Україна [ред.]
Миколай Зиблікевич завжди підкреслював своє «руське» (українське) походження. Але на відміну від багатьох тодішніх діячів-русинів, був затятим супротивником москвофільства.
Перебуваючи на посаді маршалка (голови) Галицького Сейму у Львові, Зиблікевич підтримав створення першого українського театру в місті.
Сучасність [ред.]
У сучасній історіографії міста Старий Самбір ім'я Миколая Зиблікевича не користується великою популярністю — його вважають діячем суто польської політики. У містечку є вулиця Миколая Зиблікевича, але відсутній музей графа або якісь інші згадки про нього.
Примітки [ред.]
- ↑ Dominika Hołuj. Rola samorządu terytorialnego w kształtowaniu procesu rozwoju Miasta Krakowa w okresie autonomii (1866–1918) // Zeszyty naukowe Wyższej Szkoły Ekonomicznej w Bochni, 5. S. 49.
Джерела [ред.]
- Irena Homola. Kraków za prezydentury Mikołaja Zyblikiewicza. — Kraków, 1976.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mikołaj Zyblikiewicz |
