Миколай Каменецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколай Камєнєцкі
Mikołaj Kamieniecki.PNG
Народився 1460
Помер 15 квітня 1515(1515-04-15)

Підданство Польське королівство
Інші імена Микола Каменецький
Посада гетьман великий коронний
POL COA Pilawa.svg

Микола́й Камене́цький (пол. Mikołaj Kamieniecki; 146015 квітня 1515) — державний, політичний і військовий діяч Польського королівства. Представник шляхетського роду Каменецьких гербу Пилява. Перший великий гетьман коронний (15031515). Воєвода краківський (15071515) і сандомирський1505). Сандомирський каштелян1501), краківський генеральний староста1495), сяноцький староста1493).

Біографія[ред.ред. код]

Миколай Каменецький народився 1460 року в замку Каменець в Оджиконі. Найстарший син каштеляна сяноцького Генріха Андреаса Каменецького і Катажини Пєньонжківни. Його молодшим братом був Марцін Каменецький - польний гетьман коронний. Одружився 15 березня 1510 р. з Ганною Тарновською з Мельштина гербу Леліва (146310 квітня 1521).

У 1484–1515 роках був придворним королів Казимира IV Яґеллона, Яна І Ольбрахта і Сиґізмунда I Старого. Вірний слуга королевича Ольбрахта; був у Белзі, коли Ольбрахт керував обороною Руських земель у 1484 р. Правдоподібно, брав участь у битві під Копєрштином 1487 р. Разом з братами Яном, Станіславом, Клеменсом 29 січня 1493 позичив за короля 1000 флоринів. 1493 був белзьким старостою, жупником перемиським. 6 вересня отримав консенс на викуп сяноцького староства у Станіслава Пєньонжка. Правдоподібно: брав участь у битві під Вишнівцем 1494 р. з татарами; не брав у виправі короля Яна І 1497 р. 1496 р. краківський каштелян Ян з Тарнова призначив його одним з опікунів сина Яна Амора.[1]

Був каштеляном сандомирським, сяноцьким (1493–1514), гетьманом малопольським, першим в історії гетьманом великим коронним. В 1505 році став воєводою сандомирським, 1507 в році — воєводою краківським.

З 1494 року брав участь у битвах з татарами; воєвав особисто на чолі своїх загонів як простий вояк. Близько 29 вересня 1506 його військо вигнало молдаванів з Покуття; потім увійшло в Молдавію, в перших днях жовтня розбило кількатисячне військо перкалаба Копача під Чернівцями. 1508 р. отримав маєтки Яна з Пільчі за, конфісковані у нього за неоголошення посполитого рушення. В 1509-1510 рр. брав участь у битвах з військом молдавського господаря Богдана II Сліпого. Зокрема, у 1509 р., після хвороби короля Сігізмунда І, який залишився у Львові, був проголошений його намісником.[2]

Сприяв кар'єрі Яна Творовського,[3] який відзначився в них.[4]

28 квітня 1512 року разом з Костянтином Острозьким, Михайлом Вишневецьким-Збаразьким розгромив двадцятитисячне татарське військо в битві під Лопушним (біля Вишнівця). Маючи 5 тисяч кавалерії, війська Каменецького перебили 5000 татар, захопили 10 тисяч коней, звільнили 16000 бранців.

1515 р.: після від'їзду короля Сиґізмунда I Старого на Віденський конґрес виконував обов'язки керівника (опікуна) країни.[5]; як представник короля з біскупом Якубом Бучацьким учасник з'їзду граничного з молдавською комісією.

Помер «non plane senex» (не старим, згідно епітафії надгробка за Ш.Старовольскі) 15 квітня 1515 року в Кракові. Був похований в Вавельському соборі (в каплиці св. Миколая, гробівець не зберігся[6]).

Родина[ред.ред. код]

  • рід: Каменецькі
  • батько: Ґенріх Андреас Каменецький
  • матір: Катажина з Пєньонжків

Примітки[ред.ред. код]

  1. Spieralski Z. Kamienecki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1460 - 1515)… S. 517-518
  2. Spieralski Z. Kamienecki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1460 - 1515)… S. 518-519
  3. Баронч С. Пам'ятки бучацькі.-Львів:Друкарня «Ґазети народової»,1882.-168с.,(пол.) с.45
  4. Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с.(пол.) с.471
  5. Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с.(пол.) с.471
  6. Spieralski Z. Kamienecki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1460 - 1515)… S. 519

Джерела[ред.ред. код]

  • Niesiecki К. Коrоnа pоlskа…— Lwów, 1738.— Т.2.— 761 s. (пол.)
  • Spieralski Z. Kamienecki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1460 - 1515) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХI/…, zeszyt ….— 638 s. (пол.) s.517-520