Миколай (Ярушевич)
Митрополит Миколай (світське ім'я Борис Дорофеевич Ярушевич; 13 січня 1892, Ковно - 13 грудня 1961, Москва) - православний єпископ, митрополит Коломенський і Крутицький Російської Православної Церкви у 1944-1960 р..
Біографія [ред.]
- 13 січня 1892 р. народився у м. Каунас, в родині білоруського священика. У 1908 р. з переведенням батька у до м. Санкт-Петербург він закінчив середню школу, вчився в університеті м. Санкт-Петербург і у духовної академії.
- 23 жовтня 1914 р. прийняв чернецтво з іменем Микола. 24 жовтня 1914 р. - ієродиакон, 25 жовтня — ієромонах. Після рукоположення в священство у 1914-1915 р. Першої світової війни служив на лінії фронту, але через важку хворобу почав викладати у Санкт-Петербурзькій духовної семінарії. З грудня 1916 р. - настоятель церкви св. Миколая у Миколаївській дитячій лікарні. З грудня 1918 р. — настоятель Петропавлівського собору м. Петергоф. 14 грудня 1919 р. - призначили його на посаду архімандрита Санкт-Петербурзької Олександро-Невської Лаври.
- 27 березня 1922 р. Патріарх Тихон призначив його вікарієм Санкт-Петербургу. 7 квітня 1922 р. відбулася його хіротонія в єпископи Петергофу. У лютому 1923 р. був засланий до селища Усть-Кулом Зирянського краю Росії, де в важких умовах він проводить три роки.
- У 1935 р. він отримав звання архієпископа Петергофу. У 1936-1940 р. управляв Псковською і Новгородською єпархією. З 1940 р. - архієпископ Волинський і Луцький (від 9 березня того ж року - митрополит Волинський і Луцький), отримав звання Патріаршого Екзарха західних областей України та Білорусі. З 15 липня 1941 р. - митрополит Київський й Галицький, екзарх України.
- У 1944 р. - митрополит Крутицький (і з 22 березня 1947 р. - Коломенський).
- Помер 13 грудня 1961 р. у Боткінській лікарні після нападу стенокардії. Похований в крипті Смоленської церкви після похоронів в Троїце-Сергієвій лаврі.
Митрополит РПЦ МП Микола про Йосипа Сталіна:
У нашому вожді віруючі разом з усією країною знають найбільшого з людей, яких народжувала наша країна, що з'єднав у своїй особі всі якості згаданих вище наших російських богатирів і великих полководців минулого; бачать втілення всього найкращого і світлого, що становить священний духовний спадок російського народу, заповіданий предками: у ньому нерозривно поєднувалися в єдиний образ полум'яна любов до Батьківщини і народу, найглибша мудрість, сила мужнього, непохитного духу і батьківське серце. Як у військовому вожді, в ньому злилося геніальна військова майстерність з найміцнішою волею до перемоги... Ім'я Йосипа Віссаріоновича Сталіна, оточене величезною любов'ю всіх народів нашої країни, - стяг слави, процвітання, величі нашої Батьківщини.
— "Журнал Московской Патриархии", 1944 г., № 1
Джерела [ред.]
- "Златоуст XX века: Митрополит Николай (Ярушевич) в воспоминаниях современников", м. СПб, 2003 р.;
- Чумаченко Т. А., "Поразила всех нас, как громом, отставка митрополита Николая (Крах одной церковной карьеры)", 1960 р., «Исторический архив», 2008 р., № 1, с. 47—68.
Посилання [ред.]
- Сайт, посвящённый митрополиту Николаю
- Николай (Ярушевич) На сайте Русское Православие
- Николай (Ярушевич Борис Дорофеевич) На сайте Православного Свято-Тихоновского Богословского Института
- Митрополит Николай (Ярушевич) Воспоминания архиепископа Василия Кривошеина о митрополите Николае и биография последнего
- Воспоминания архиепископа Василия (Кривошеина) об увольнении м-та Николая
- Краснов-Левитин, Анатолий Эммануилович В поисках нового града (Воспоминания о увольнении и кончине м-та Николая)
- Церковный Некрополь. Митрополит НИКОЛАЙ (Ярушевич)
