Миколай V

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколай V
(Nicolaus PP. V)
Nicholas V.jpg
Escudo del papa Nicolás V.svg
У миру Tomaso Parentucelli
Народився 15 листопада1397,Сарцана
Початок понтифікату 6 березня 1447
Інтронізація 19 березня 1447
Кінець понтифікату 24 березня 1455
Попередник Євгеній IV
Наступник Калікст III


Портали: Католицтво

Миколай V (лат. Nicolaus PP. V, Томазо Парентучеллі, італ. Tommaso Parentucelli) 15 листопада 1397 — 24 березня 1455) — 208 папа римський з 6 березня 1447 по 24 березня 1455.

Біографія[ред.ред. код]

Скромне походження[ред.ред. код]

Томазо Парентучелі народився в 15 листопада 1397 в Сарцані, (Лігурія) в сім'ї небагатого лікаря. Мода на античність замолоду захопила його. Не маючи статків, викладав науки дітям багатіїв і охоче працював в приватних бібліотеках. Але й сам відчував нестачу власних знань.

Болонський університет[ред.ред. код]

Бажання мати добру освіту і привело провінціала в Болонський університет. В Болоньї доля подарувала ще одному спудею - Альберті - зустріч із Томазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томазо не забуде Альберті, коли знову зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отрима спокійну можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.

Гурток гуманістів[ред.ред. код]

Ніколо Альбергаті,кардинал, сам захоплювався античністю і віддав під зустрічі студентів залу в своєму помешканні. Так склався гурток гуманістів, членами якого був колишній секретар посла Венеції в Костянтинополі Франческо філельфо, Антоніо Бекаделлі з палермо,сам хазяїн, два студенти - Томазо Парентучеллі та Альберті. За сприяння Ніколо Альбергаті - Парентучеллі і обрав кар'єру священика.

Кар'єра[ред.ред. код]

Молодим священиком служив у кардинала Ніколо Альбергаті, одного з авторів Флорентійської унії. Назначений єпископом у Болонью, Парентучеллі виконував функцію папського легата в Німеччині та Неаполі. Він значною мірою сприяв укладенню Віденьських конкордатів — договорів, які регулювали взаємовідносини між папською державою та німецькими князівствами (1448).

Понтифікат[ред.ред. код]

Першим успіхом папи Миколая V стало остаточне подолання схизми та відставки позадженого на папський трон Базельським собором антипапи Фелікса (1449). Великий успіх Святого року 1450 та коронація імператора Фрідріха III у 1452 сприяли зростанню авторитету папи. У той же час Миколай V виступає проти соборного руху який приніс мало позитивних імпульсів. Автократичне правління Римом Миколою V наштовхнулося на опір і вилилося до повстання, яке проте завершилося невдачою у 1453 р. До цієї події ще і додалося захоплення турками Константинополя в цьому ж році, що свідчило про невдалі спроби папи об'єднати християнські держави.
Своєю буллою Romanus Pontifex (8 січня 1455 р.) передав право на управління країнами, портами, островами та гаванями Африки португальському королю Альфонсу V та його наслідникам.
Папа Миколай V помер у віці 57 років — 24 березня 1455. Похований в Базиліці Констянтина попередниці Собору Святого Петра.

Гуманіст на папському престолі[ред.ред. код]

Його вважають першим папою-гуманістом. За вісім років свого господарювання в Ватикані, Миколай V пристрастно займався збором античних рукописів і будівництвом.

Був засновником Ватиканської бібліотеки. Папа оточив себе грамотіями і бібліотекарями, писцями, що копіювали античні рукописи і агентами, що купували нові. Ще за часів перебування у Флоренції, де раніше за всіх склався видатний художній центр всієї Італії, майбутній папа закохався у флорентійський живопис. Він даватиме замови двом відомим флорентійським художникам - фра Анжеліко Анжеліко та П'єро делла Франческа.

Джорджо Вазарі, який ніколи не бачив папу Миколая V, згадував того в життєписах фра Анжеліко, П'єро делла Франческа, будівничого Бернрдо Росселіно, Леон-Батіста Альберті.

Саме папі Миколаю V належить ідея побудови нового і величного собору Св. Петра, яка не помре з папою, а буде надихати декількох послідовників пап і найкращих архітекторів Італії майбутні 150-180 років.

Коли вояки Туреччини розбили вояків - християн на Коссовому полі, папа дозволив католикам Угорщини не робити паломництва в Рим, а збережені кошти витратити на фортечні споруди.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Католицька енциклопедія англ.