Миколай V
| Миколай V (Nicolaus PP. V) |
|
|---|---|
 |
|
 |
|
| В миру: | Tomaso Parentucelli |
| Народився | 15 листопада1397,Сарцана |
| Початок понтифікату | 6 березня 1447 |
| Інтронізація: | 19 березня 1447 |
| Кінець понтифікату | 24 березня 1455 |
| Попередник: | Євгеній IV |
| Наступник: | Калікст III
|
| Портали: Католицтво | |
Миколай V (лат. Nicolaus PP. V, Томазо Парентучеллі, італ. Tommaso Parentucelli) 15 листопада 1397 — 24 березня 1455) — 208 папа римський з 6 березня 1447 по 24 березня 1455.
Зміст |
Біографія [ред.]
Скромне походження [ред.]
Томазо Парентучелі народився в 15 листопада 1397 в Сарцані, (Лігурія) в сім'ї небагатого лікаря. Мода на античність замолоду захопила його. Не маючи статків, викладав науки дітям багатіїв і охоче працював в приватних бібліотеках. Але й сам відчував нестачу власних знань.
Болонський університет [ред.]
Бажання мати добру освіту і привело провінціала в Болонський університет. В Болоньї доля подарувала ще одному спудею - Альберті - зустріч із Томазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томазо не забуде Альберті, коли знову зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отрима спокійну можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.
Гурток гуманістів [ред.]
Ніколо Альбергаті,кардинал, сам захоплювався античністю і віддав під зустрічі студентів залу в своєму помешканні. Так склався гурток гуманістів, членами якого був колишній секретар посла Венеції в Костянтинополі Франческо філельфо, Антоніо Бекаделлі з палермо,сам хазяїн, два студенти - Томазо Парентучеллі та Альберті. За сприяння Ніколо Альбергаті - Парентучеллі і обрав кар'єру священика.
Кар'єра [ред.]
Молодим священиком служив у кардинала Ніколо Альбергаті, одного з авторів Флорентійської унії. Назначений єпископом у Болонью, Парентучеллі виконував функцію папського легата в Німеччині та Неаполі. Він значною мірою сприяв укладенню Віденьських конкордатів — договорів, які регулювали взаємовідносини між папською державою та німецькими князівствами (1448).
Понтифікат [ред.]
Першим успіхом папи Миколая V стало остаточне подолання схизми та відставки позадженого на папський трон Базельським собором антипапи Фелікса (1449). Великий успіх Святого року 1450 та коронація імператора Фрідріха III у 1452 сприяли зростанню авторитету папи. У той же час Миколай V виступає проти соборного руху який приніс мало позитивних імпульсів. Автократичне правління Римом Миколою V наштовхнулося на опір і вилилося до повстання, яке проте завершилося невдачою у 1453 р. До цієї події ще і додалося захоплення турками Константинополя в цьому ж році, що свідчило про невдалі спроби папи об'єднати християнські держави.
Своєю буллою Romanus Pontifex (8 січня 1455 р.) передав право на управління країнами, портами, островами та гаванями Африки португальському королю Альфонсу V та його наслідникам.
Папа Миколай V помер у віці 57 років — 24 березня 1455. Похований в Базиліці Констянтина попередниці Собору Святого Петра.
Гуманіст на папському престолі [ред.]
Його вважають першим папою-гуманістом. За вісім років свого господарювання в Ватикані, Миколай V пристрастно займався збором античних рукописів і будівництвом.
Був засновником Ватиканської бібліотеки. Папа оточив себе грамотіями і бібліотекарями, писцями, що копіювали античні рукописи і агентами, що купували нові. Ще за часів перебування у Флоренції, де раніше за всіх склався видатний художній центр всієї Італії, майбутній папа закохався у флорентійський живопис. Він даватиме замови двом відомим флорентійським художникам - фра Анжеліко Анжеліко та П'єро делла Франческа.
Джорджо Вазарі, який ніколи не бачив папу Миколая V, згадував того в життєписах фра Анжеліко, П'єро делла Франческа, будівничого Бернрдо Росселіно, Леон-Батіста Альберті.
Саме папі Миколаю V належить ідея побудови нового і величного собору Св. Петра, яка не помре з папою, а буде надихати декількох послідовників пап і кращих архітекторів Італії майбутні 150-180 років.
Коли вояки Туреччини розбили вояків - християн на Коссовому полі, папа дозволив католикам Угорщини не робити паломництва в Рим, а збережені кошти витратити на фортечні споруди.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Nicolaus V |
