Миколаївський морський торговельний порт
Миколаївський морський порт | |
---|---|
Розташування | |
Країна | Україна |
Розташування | Миколаїв, вул. Заводська, 23 |
Координати | Координати: 46°57′02″ пн. ш. 32°00′17″ сх. д. / 46.950667° пн. ш. 32.004750° сх. д. |
Інформація | |
Відкритий | 1862 |
Управління | Міністерство інфраструктури України |
Тип гавані | природна |
Загальна площа | 97,3 га |
К-сть причалів | 23 |
Працівники | 592 (2020) |
В.о. начальника адміністрації морського порту | Медведик Олександр Федорович |
Статистика | |
Річний тоннаж вантажів | 23 534,80 тис. тонн |
сайт адміністрації порту | |
Мапа | |
Микола́ївський морськи́й порт — одне з провідних державних підприємств транспортної галузі України з переробки, експортних, імпортних, каботажних вантажів, забезпечення транзитних перевезень різноманітних вантажів, як генеральних, так і навалювальних. Відповідно до Закону України «Про морські порти України» функції адміністрації морського порту Миколаїв виконує Миколаївська філія державного підприємства Адміністрації морських портів України.
В 2013 році, в результаті реформи морської галузі України, було створено державне підприємство «Адміністрація морських портів України»[1] (скорочена назва ДП «АМПУ») для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань АМПУ — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та інше.
Миколаївський морський порт — одне з бюджетоутворюючих підприємств регіону, він входить до трійки найпотужніших морських портів України за обсягами перевалки вантажів операторами терміналів та включений до списку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки України.
Історія[ред. | ред. код]
Миколаївський морський порт — один із найстаріших в Україні. 1789 року на лівому березі Інгулу, неподалік від будівлі адміралтейства, в районі нинішнього Дикого Саду, була заснована Вільна Гавань, що стала прародителькою нинішнього морського порту. 1821 через навігаційні складнощі її перенесли в район Попової балки (нинішні Ялти). Торговельним порт став 1 липня 1862 року, коли за клопотанням адмірала Богдана фон Глазенапа височайшим повелінням імператора Олександра II порт був відкритий для заходу іноземних суден. У порту почала функціонувати митниця 1-го класу.
Вже через 13 років, у 1875 році, експортний вантажопотік Миколаївського комерційного порту сягав 184 тис. тонн. Порт продовжував розвиватися, і до кінця 1913 року загальний вантажообіг порту становив понад 2 млн тонн, з яких 80 % — це були сипучі (хлібні) вантажі, а близько 20 % — навалювальні. Основними експортними продуктами були залізна і марганцева руди, а також пшениця, жито, ячмінь та інші сільськогосподарські продукти. До початку Першої світової війни Миколаївський комерційний порт був третім у Росії після портів Петербурга й Одеси за обсягами експортної торгівлі, а за обсягами експорту зерна йому не було рівних серед портів Російської Імперії.
У 1930 на території порту збудували найбільший у Європі елеватор того часу.
Сьогодення[ред. | ред. код]
У 2008 році Миколаївський морський торговельний порт досяг найвищого за роки його існування рівня вантажообігу — 9,2 млн тонн. Це дозволило йому отримати «Золоту тонну» — почесний знак відмінності, який вручається портам за досягнення рекордних у своїй історії результатів роботи.
У порту створені приватні стивідорні компанії, які працюють на принципах державно-приватного співробітництва.
За підсумками 2018 року сукупний обсяг перевалки вантажів стивідорними компаніями, які працюють в акваторії морського порту Миколаїв, становив 29,9 млн тонн (прим. з 2018 року в статистику перевалки вантажів по Миколаївському морському порту враховуються результати діяльності ТОВ «МСП Ніка-Тера» і ТОВ «СЗ «Океан»). Причому, з перевалених вантажів 13,6 млн тонн склали хлібні вантажі, а 2,5 млн тонн - рослинні олії, що стало абсолютним рекордом 2018 року серед морських портів України.
У вересні 2019 року в порту завершено зерновий перевантажувальний термінал Posco і Orexim побудований на базі ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів». Потужність одночасного зберігання становить понад 140 тис. тонн.[2]
Характеристики[ред. | ред. код]
Нині порт розташований на лівому березі річки Південний Буг, з'єднаний з Чорним морем Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (БДЛК), що проходить Дніпровським лиманом і річкою Південний Буг. Він починається біля острова Березань і тягнеться впродовж 44-х морських миль (близько 81,5 км). БДЛК складається із 13-ти колін, 6 з яких проходять Дніпровським лиманом, інші — річкою Південний Буг. Навігація в порту триває упродовж року. У зимовий період, коли акваторія замерзає, проведення суден здійснюють буксири.
- Довжина каналу — 44 милі;
- Ширина каналу — 100 м;
- Підхідний канал порту — 13-е коліно БДЛК:
- ширина — 100 м,
- довжина 1 520 м,
- глибина — 11,2 м.
- Прохід по каналу можуть здійснювати судна довжиною до 215 м і осадкою до 10,3 м.
- Територія порту — 97,3 га;
- Акваторія порту — 342 га;
- Загальна протяжність причалів порту — 2 420 м (у тому числі 242,2 м — у портпункті Очаків);
- Допустима осадка біля причалів — 10,3 м (у прісній воді);
- Довжина залізничного полотна — 27 км;
- Кількість причалів — 23 державних та 14 приватних. 15 з державних причалів розташовані у межах режимної території порту; 5 — на території Дніпро-Бузького морського порту ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»; 2 — на території портопункту «Очаків»; 1 — на Кінбурнській косі (як і попередні два не використовують у вантажно-розвантажувальних роботах).
Транспортні коридори[ред. | ред. код]
Акваторія порту має зовнішній рейд на підході до Портпункту Очаків для обробки великотоннажних суден типу «Panamax» осадкою до 13,2 м.
До місця розташування Миколаївського порту тяжіють такі транспортні коридори:
- ТРАСЕКА — «Європа — Кавказ—Азія»;
- МТК № 7 — «Дунайський водний шлях»;
- NELTI — «Нова Євроазіатська Транспортна Ініціатива» (Північний Китай—Казахстан—Західна Європа
Послуги[ред. | ред. код]
- Забезпечення бункерування водою, бонування судна;
- Зняття лляльних, стічних вод (крім баластних), суднового сміття;
- Організація робіт дератизації, дезінфекції, в тому числі води і ємностей, дезінсекції, фумігації вантажу і судна;
- Надання готелів для екіпажу;
- Енергозабезпечення та телефонізація;
- Швартові операції, буксирне забезпечення судів;
- Надання вільних причалів для проведення дрібного навігаційного ремонту суден, відстою та інших потреб;
- Оформлення вільної практики суден;
- Надання довідок про плавальний ценз;
- Оформлення свідоцтва моряка і продовження терміну його дії;
- Медичні послуги.
Вантажі[ред. | ред. код]
Генеральні вантажі[ред. | ред. код]
- металопродукція
- Пересувні технічні засоби
- Штучні в упаковці
- У транспортних пакетах
- Катно-бочкові
- Габаритні
- Лісоматеріали
Наливні і навалочні вантажі[ред. | ред. код]
- Вугілля
- Руди різноманітні
- Чавун
- Окатиші
- Зернові
- Нафтоналивні
- Олія рослинна
- Патока
- Щепа
- Продукція глибокої заморозки
Персоналії[ред. | ред. код]
Начальники порту[ред. | ред. код]
- Георгій Баглай (1920—1923),
- Андріан Гончаров (1924—1928),
- Михайло Довженюк (1931—1934),
- Андрій Боровський (1934—1937),
- Андрій Петченко (1937—1941, 1944—1950),
- П. Г. Колесов (1952—1957),
- Харитон Греку (1957—1961),
- Микола Мовчан (1961—1981),
- Станіслав Стребко (1981–93),
- Валерій Хабаров (1993—2002),
- Олег Проточенко (2017 – 2018),
- Мітченко Сергій (2018 – 2019),
- Хабаров Дмитро (2019 – 2021),
- Медведик Олександр[3] (від 2021)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Україні оголосили конкурс на керівника Адміністрації морських портів | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ У Миколаївському порту відкривається новий зерновий термінал. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
- ↑ Власники та бенеціфіціари компанії "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" КОД ЄДРПОУ 01125608. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миколаївський морський торговельний порт |
- http://www.portnikolaev.com/ru/home.html [Архівовано 16 січня 2012 у Wayback Machine.]
- В. О. Лисюк, Є. С. Горбенко. Миколаївський морський торговельний порт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
- Адміністрація Миколаївського морського порту на сайті ДП "АМПУ" / [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
- http://rada.com.ua/ukr/catalog/9915/ [Архівовано 18 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Миколаївський морський торговельний порт на сайті морського агентства «Сіф-Сервіс»(рос.)
- Миколаївський морський торговельний порт на мапі Google
- Миколаївський морський торговельний порт на мапі [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- У Миколаївському порту мають намір побудувати зерновий та олійний термінали, а також олійноекстраційний завод. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 червня 2018. Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
- Китайська корпорація готова інвестувати $30 млн у розвиток порту Миколаїв. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 листопада 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
- Миколаївський порт отримає новий зерновий термінал та оновлену залізничну станцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
|
|
|