Миколаївський обласний краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколаївський краєзнавчий музей
Миколаївський обласний краєзнавчий музей (March 2013).JPG
Засновано 1913
Розташування Миколаїв, вул. Набережна, 29 (попереднє місцезнаходження: вул. Декабристів, 32)
Фонд понад 160 тис. одиниць зберігання[1]
Директор Людмила Дмитрівна Хлопінська

Миколаївський краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Миколаєві, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаїв.

Історія закладу[ред.ред. код]

Стара будівля музею на вул. Декабристів, 32

Датою заснування музею прийнято вважати 1913 рік, коли за ініціативою юриста С. І. Гайдученка було відкрито Миколаївський міський історико-археологічний музей.

Однак збирання цікавих експонатів у Миколаєві розпочалося ще від перших років заснування міста. Так, у вересні 1792 року перший громадянин міста М. Л. Фалєєв направив групу матросів до Ольвії на «пошуки старовини». А 1803 року при Чорноморському депо карт було створено кабінет рідкісних речей. Там зберігалися моделі кораблів, археологічні знахідки з Ольвії, Керчі, Феодосії, колекції зброї, одягу, медалей, інші предмети тощо.

У 1856 році, після поразки Російської імперії в Кримській війні, у зв'язку з її наслідками, штати флотських установ у Миколаєві відчутно скоротилися. Під скасування потрапив і «кабінет рідкісних речей». Таким чином, колекції цінностей залишилися без належної уваги і перейшли до фондів і архівів різних міських установ.

Саме в грудні 1913 року й удалося зібрати розрізнені експонати, що лишилися, та відкрити новий (перший) міський музей — природничо-історичний музей. Він був розміщений у приватному будинку Й. Заславського, що знаходився на розі Великої і Малої Морської. Основою експозиції стала колекція Е. П. Францева, який понад 40 років збирав предмети зоології, ботаніки, мінералогії. Після його смерті спадкоємці пожертвували увесь музей на користь міста. Першим директором музею був призначений С. І. Гайдученко.[2] Фонди музею значно поповнилися за рахунок предметів з розкопок в Ольвії та приватних колекцій.

У 1920 році музей став називатися історико-археологічним. Від 1929 до 1936 року він був розташований у будинках Гауптвахти і Адміралтейського собору, потім переїхав до будинку № 1 по вулиці Інженерній. Вже перед початком Німецько-радянської війни музей розмістився у приміщенні на вулиці Декабристів, 32.

Під час Другої світової війни1941 по 1944 рр.) музей був майже повністю зруйнований. Тим не менше, його експозиція функціонувала і в період окупації — тут навіть була створена і діяла підпільна антифашистська група.

По війні 1950 року зусиллями городян, міських властей музей було відновлено вже як Обласний краєзнавчий музей.

Усі повоєнні роки до 2012 року музей тіснився у стінах невеликого приміщення, що відноситься до миколаївського костьолу. Через це працювали тільки дві виставкові зали. Експонати зберігалися у вкрай складних умовах — 400 одиниць на 1 м². І це притому, що збирання музейних предметів продовжувалося та щорічно фонди музею поповнювалися на 3—4 тисячі експонатів[1].

На початку XXI століття було розроблено проект створення музейного комплексу на базі архітектурної пам'ятки національного значення — Старофлотських казарм. Було заплановано, шо в «Музейному містечку» розміститься 9 різних музеїв, для огляду експонатів яких, таким чином, знадобиться тривалий час. Наприкінці січня 2012 року відреставрований музейний комплекс «Старофлотські казарми» було прийнято в експлуатацію. Загальна площа відреставрованої будівлі становить 4101,6 кв м.[3]

28 серпня 2012 року за участі прем'єр-міністра Миколи Азарова було відкрито обласний краєзнавчий музей на базі пам'ятки національного значення «Старофлотські казарми»[4]. Після введення в дію лише першої черги Старофлотських казарм експозиційна площа краєзнавчого музею збільшиться в 30 разів. Нині на музей чекає 21 зал — із сучасним дизайном, центральним кондиціюванням та спеціальним освітленням, затишне кафе, ігровий і музичний двір та інше[5].

Структура і фонди[ред.ред. код]

У головній будівлі Миколаївського краєзнавчого музею (вулиця Набережна, 29) працюють відділи природи, дореволюційній історії, новітній історії і відділ фондів.

До складу Миколаївського краєзнавчого музею нині входять:

На сьогодні «експозиційний запас» Миколаївського краєзнавчого музею становить понад 160 тис. одиниць зберігання — найдавніші датовані епохою пізнього палеоліту, наймолодші — сучасністю.[1] Одними з найцінніших є предмети археологічних розкопок з Ольвії та Криму, зброя запорозьких козаків, матеріали і артефакти з історії та становлення Миколаєва, суднобудівної промисловості міста тощо[7].

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б в Про Миколаївський краєзнавчий музей на Офіційна веб-сторінка Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені В. Лягіна
  2. До 145-річчя від дня народження С. І. Гайдученка, дослідника Ольвії, першого директора Миколаївського міського природничо-історичного музею // Державний Архів Миколаївської області
  3. «Прийнято в експлуатацію відреставрований музейний комплекс «Старофлотські казарми»». http://dabk.nikportal.net. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-02-08. 
  4. «Прем'єр-міністр відкрив у Миколаєві обласний краєзнавчий музей». www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-02-08. 
  5. «Олена Івашко. Старофлотські казарми стануть мистецьким арсеналом». www.ukurier.gov.ua. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-02-08. 
  6. Про Миколаївський краєзнавчий музей на www.museum-ukraine.org.ua («Музеї України»)
  7. Марунич Г. І. Миколаївський краєзнавчий музей // Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 6., К., 1981, стор. 499

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]