Жировик (мінералогія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мильний камінь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блок стеатиту (тальку)

Жировик (стеатит) — суцільноволокнисті скупчення тальку.

Від грецьк. «стеатос», «стеар» — жир, сало (F. Von Gronstedt, 1758). Назва цієї відміни тальку дана за характерну тактильну властивість — камінь настільки гладкий, що видається масним, або мильним на дотик.

Його синоніми: восковий камінь, пічний камінь.

Властивості[ред. | ред. код]

Фігурки зі стеатиту
Давньоєгипетський амулет скарабея з різьбленого і полірованого стеатиту

Колір білий, сірий, коричневий, з зеленкуватим або жовтуватим відтінком. Рідше зустрічається червонуватий, або темно-вишневий стеатит. Блиск — матовий до шовковистого. Твердість — 2-3 за шкалою Мооса; густина — 2,6-3,3 г/см³. Характерною особливістю стеатиту є його теплостійкість — він швидко нагрівається і повільно вистигає. Саме через це він застосовується в камінах і пічках. Також використовується як вирібне каміння, для художнього різьблення. Легко забарвлюється. Підфарбований стеатит часто видають за нефрит[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Знахідки: Фіхтельґебірґе (ФРН), Сх. Саян, Урал (Росія).

Застосування[ред. | ред. код]

У давньогрузинському царстві використовували кецзе (груз. კეცზე) — плескату пательню зі стеатиту, в якій випікали хліб, мчаді, хачапурі, обсмажували курчат, рибу тощо.

Із жировика виготовлений зовнішній шар майже сорокаметрової статуї Христа-Спасителя у Ріо-де-Жанейро[2].

Стеатитове покриття використовується компанією Атлантік (Франція) для збільшення терміну служби нагрівальних ТЕНів в електричних бойлерах[3]. Завдяки цьому матеріалу нагрівальний елемент не покривається накипом, не шумить, має збільшений ресурс роботи[джерело?].

Стеатизація[ред. | ред. код]

Стеатизація — процес гідротермальної зміни ультраосновних комплексів, які на кінцевих стадіях приводять до утворення тальку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 3 червня 2010. 
  2. Martyn Poliakoff, Brady Haran (11.06.2011). Soapstone in Rio. Periodic Table of Videos. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 16 лютого 2014. 
  3. Atlantic Steatite для виробництва ТЕНів. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]