Минай
| село Минай | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Ужгородський район | ||
| Громада | Холмківська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21100250060052060 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 3 088 | ||
| Площа | 3,882 км² | ||
| Поштовий індекс | 89427 | ||
| Катойконіми | минаєць, минайка, минайки, минайці | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°35′31″ пн. ш. 22°16′40″ сх. д. / 48.59194° пн. ш. 22.27778° сх. д.Координати: 48°35′31″ пн. ш. 22°16′40″ сх. д. / 48.59194° пн. ш. 22.27778° сх. д. | ||
| Найближча залізнична станція | Ужгород II | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи, 50 | ||
| Карта | |||
  Минай | |||
 Минай | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Мина́й — село в Україні, у Холмківській сільській громаді Ужгородського району Закарпатської області, яке є південним передмістям Ужгорода.
Назва[ред. | ред. код]
У письмових джерелах XIII—XV столітЬ село відоме під назвою Нінай (Ninaj). Лише з XVI століття почали вживати назву Минай, яка витіснила первісну Нінай.
Історія[ред. | ред. код]
З другої половини XIII століття село належало шляхтичам Феліцію, Егедію, Яну, про що йдеться в грамоті від 1273 року.
1427 року жителів Минаю було оподатковано від 13 порт. У XVI ст. значно скоротилась кількість селянських господарств. 1599 року в Минаї нараховувалося 5 залежних господарств та садиба землевласника.
У другій половині XVIII століття в селі було дві церкви — кальвіністська та греко-католицька. Це є свідченням того, що в селі тоді жили мадяри та русини.
21 грудня 2018 року парафія УПЦ МП Першомученика архідиякона Стефана приєдналась до Православної Церкви України[1].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 2184 особи, з яких 1054 чоловіки та 1130 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкало 3088 осіб[3].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 82,19 % |
| угорська | 13,47 % |
| російська | 3,59 % |
| словацька | 0,55 % |
| вірменська | 0,16 % |
Виробництво[ред. | ред. код]
У 2003 році в селі відкрито завод ТОВ «Ядзакі Україна», дочірньої компанії корпорації Ядзакі з виготовлення схемних джгутів для автомобілів. Товариство є одним з найбільш ринкоутворюючих на ринку праці Ужгородського району.
Спорт[ред. | ред. код]
У селі Минай проводить домашні матчі футбольний клуб «Минай», який заснований 2015 року. У сезоні 2018/2019 виступав у Другій лізі чемпіонату України. У сезоні 2019/2020 став переможцем Першої ліги чемпіонату України та підвищився до Прем'єр-ліги.
Релігія[ред. | ред. код]
Біля села розташована Ужгородська греко-католицька богословська академія імені Теодора Ромжі. У селі розташована православна парафія Першомученика архідиякона Стефана та греко-католицька парафія.
Історія греко-католицької Церкви св. Петра і Павла (1908)
У 1754 році в Минаї ще не було церкви. Пізніше збудували дерев'яну церкву, яка стояла до спорудження при головній дорозі стрункої мурованої базиліки. Основний камінь освятив 12 липня 1908 року о. Іван Якович. Багато зусиль доклав також о. Олексій Дулишкович. Будівництво обійшлося в 20 тисяч корон (600 корон подарував Іоан Кабацій), зібраних і по сусідніх селах. Розписи в храмі виконав Бейла Мігалі у 1913 р., коли куратором був Іван Петер. У 1944 р. в селі було 108 римо-католиків, 203 греко-католики та 98 реформатів.
За радянських часів, у 1949 році храм закрили, а у 1963 р. зняли з реєстрації діючих храмів і перетворили на склад. Вежу розібрали, дзвони вивезли, вікна замурували, а до бічних фасадів прибудували додаткові приміщення. З 1990 р., з відновленням греко-католицької церкви велися роботи з відновлення церкви, очолювані о. О. Леґезою — капеланом Ужгородського катедрального собору. Майстри відбудували зруйновану вежу, добудували закристію, виготовили 4 нові престоли та лавиці. У 1992 році художник Федір Лащак з сином Дмитром реставрували малювання в інтер'єрі. Іконостас не встановлювали. 12 липня 1995 року відбулося посвячення оновленого храму. Церква та греко-католицька релігійна громада села належить до Мукачівської греко-католицької єпархії.
Особистості[ред. | ред. код]
- Данилюк Дмитро Дмитрович (1941—2020) — український історик, похований на цвинтарі в селі[5].
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- Храм св. Петра і Павла (1908)
- Ужгородська греко-католицька богословська академія імені Теодора Ромжі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Парафія св. Першомученика архідиякона Стефана с. Минай приєдналась до Закарпатської єпархії Православної Церкви України [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.], Закарпатська єпархія ПЦУ, 21 грудня 2018
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Факультет історії та міжнародних відносин (09.06.2020). Світлій пам'яті професора Дмитра Данилюка. www.uzhnu.edu.ua (укр.). Ужгородський національний університет. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
| |||||