Октав Мірбо

Октав Мірбо

Октав Мірбо (фр. Octave Mirbeau) (1848 — †1917) — французький письменник, публіцист, романіст й драматург.

Біографія

Октав Мірбо народився 16 лютого 1848, в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 Октав навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент Морбіан). В автобіографічному романі «Себастьян Рок» (Фр. Sébastien Roch ) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870-1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал Ревю Бланш), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.

У 1886 році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «Голгофа» (Фр. Le Calvaire ). Разом з Емілем Золя він виступив на захист А. Дрейфуса ; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898-1899). Через рік після «Саду тортур» (Фр. Le Jardin des supplices ) (1899), Мірбо публікує новий роман - «Щоденник покоївки» (Le Journal d'une femme de chambre ) (1900).

З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «Влада грошей» (Les affaires sont les affaires ) (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.

Помер 16 лютого 1917 року в Парижі, похований на кладовищі Пассі.

Твори

• Le Calvaire, роман (1886).
• L'Abbé Jules, роман (1888) (Абат Жюль).
• Sébastien Roch, роман (1890).
• Dans le ciel, роман (1892—1893).
• Les Mauvais bergers, трагедія (1897) (Погані пастухи).
• Le Jardin des supplices, роман (1899) (Сад тортур).
• Le Journal d'une femme de chambre, роман (1900) (Щоденник покоївки).
• Les 21 jours d'un neurasthénique, роман (1901).
• Les affaires sont les affaires, комедія (1903) (У золотих кайданах, 1908).
• Farces et moralités, 6 комедій (1904).
• La 628-E8, роман (1907).
• Le Foyer, комедія (1908).
• Dingo, , роман (1913).
• Un gentilhomme (1920).
• Contes cruels, казки (1990).
• L'Affaire Dreyfus (1991).
• Lettres de l'Inde (1991).
• Combats esthétiques (1993).
• Combats littéraires (2006).
• Correspondance générale (2003—2005-2009).

Бібліографія

• Pierre Michel (Мишель, Пьер) — Jean-François Nivet, Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle, Séguier, 1990. (франц.)

Див. також

• Société Octave Mirbeau.
• Dictionnaire Octave Mirbeau (франц.).
• Pierre Michel, Octave Mirbeau et le roman (франц.).
• Pierre Michel, Bibliographie d’Octave Mirbeau (франц.).