Миргородський Микола Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миргородський Микола Дмитрович
Народився 1909(1909)
Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 1987(1987)
Київ, Українська РСР, СРСР СРСР
Поховання Київ
Країна  Російська імперія
 СРСР
Заклад Запоріжсталь, Дніпроспецсталь і Держплан УРСР
Діти Валерій, Володимир, Сергій, Дмитро
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Миргородський Микола Дмитрович (нар. 1909, Кременчук, Полтавська губернія — пом. 1987, Київ) — перший заступник голови Державного комітету УРСР з матеріально-технічного забезпечення[1], персональний пенсіонер союзного значення[2], заслужений працівник промисловості УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Миргородський Микола Дмитрович народився 1909 року у сім'ї службовця[3]. У шістнадцять років — слюсар на Кременчуцькому механічному заводі (в 1930 році завод було перейменовано на машинобудівний[4]).

З 1927 року Микола Миргородський почав працював у металургії. Спочатку робітником, потім майстром, машиністом паротяга. Він був заступником директора з капітального будівництва комбінату «Запоріжсталь»[3].

Разом із комбінатом він був евакуйований до м. Златоуст (Челябінська область) у 1941 році. Також працював заступником директора із капітального будівництва «Дніпроспецсталь» (1948 — 1954 рр.)[3]. Після того і до 1957 року був заступником начальника головного управління металургійних заводів із будівництва Міністерства чорної металургії УРСР.

З 1957 до 1963 рр. — начальник відділу Держплану УРСР, а після цього і до жовтня 1965 року — заступник голови Раднаргоспу[3], яким був на той час Петро Розенко.

Після цього Миколу Миргородського було призначено першим заступником начальника Головпостач УРСР, а через тринадцять років (у 1978 році) — першим заступником голови Держпостач УРСР[3].

Помер 1987 року у м. Київ.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Ніна Мойсеївна Миргородська. Мали четверо синів:

Нагороди[ред. | ред. код]

Чотири ордени Трудового Червоного Прапора, орден «Знак Пошани», Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР. Звання заслуженого працівника промисловості УРСР.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про затвердження Положення про Державний комітет Української РСР по матеріально-технічному постачанню. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015 року.
  2. СОВЕТ МИНИСТРОВ СССР. ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВМИНА СССР ОТ 14.11.1956 N 1475 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ПЕРСОНАЛЬНЫХ ПЕНСИЯХ (рос.) . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015 року.
  3. а б в г д Николай Дмитриевич Миргородский // Вечірній Київ. — .
  4. 58.2 Будови перших п’ятирічок. history-poltava.org.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015 року.