Миримський Лев Юлійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Юлійович Миримський
рос. Лев Юльевич Миримский
Народився 2 квітня 1960(1960-04-02)
Сімферополь, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Помер 27 квітня 2017(2017-04-27) (57 років)
Київ, Україна
·інсульт
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність єврей
Діяльність Народний депутат України
Alma mater Simferopol College of Railway Transport and Industryd (1979) і НАДУ при Президентові України (2001)
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
Партія Союз
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений економіст України

Лев Юлійович Миримський (2 квітня 1960, Сімферополь, нині Тимчасово окупована територія України — 27 квітня 2017, Київ, Україна) — український політик, за національністю єврей, заступник голови Комітету ВРУ у закордонних справах (з грудня 2012); голова Партії «Союз».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 квітня 1960 у Сімферополі (Українська РСР, нині Тимчасово окупована територія України) в родині службовців. Дружина — Вікторія Олександрівна (1971); дочка Тетяна (1990); син Роман (1997).

Освіта[ред. | ред. код]

1975–1979 — Сімферопольський технікум залізничного транспорту, технік-шляховик;

1995 — Сімферопольська філія Московського університету менеджменту та комерції, економіст;

2001 — Українська академія державного управління при Президентові України, магістр державного управління.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчий округ № 2, Автономна Республіка Крим, від Партії «Союз». За 36.45 %, 19 суперників. На час виборів: голова Партії «Союз», член Партії «Союз».

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006, виборчий округ № 2, Автономна Республіка Крим, самовисування. За 32.76 %, 10 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), уповноважений представник групи «Народовладдя» (06.2002-05.2004), член групи «Народний вибір» (11.-21.05.2004), уповноважений представник групи «Союз» (05.2004-05.2005). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 06.2002).

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчій округ № 2, Автономна Республіка Крим. На час виборів: народний депутат України, член партії «Союз». Член групи «Незалежні» (07.1998-04.1999), член групи «Трудова Україна» (з 04.1999). Голова підкомітету з питань експертизи та вдосконалення законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності в економічній сфері Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (07.1998-02.2000), член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 02.2000).

Народний депутат України 2-го скликання з 11.1994 (1-й тур) до 04.1998, Київський виборчій округ № 25, Автономна Республіка Крим, висунутий виборцями. На час виборів: президент корпорації «Імперія». Член групи «Незалежні». Член Комітету з питань законності і правопорядку.

  • 1979—1981 — служба в армії.
  • 1981—1983 — технік-будівельник Сімферопольського міськпобуткомбінату.
  • 1983—1984 — технік-будівельник Київського райпродторгу міста Сімферополя.
  • 1984—1987 — технік-будівельник Сімферопольського міськпобуткомбінату.
  • 1987—1989 — директор кооперативу «Прогрес» міста Сімферополь.
  • 1989—1993 — директор СП «Леко», місто Сімферополь.
  • 08.1993-10.1995 — президент корпорації «Імперія», міста Сімферополь.

Депутат ВР АР Крим (09.2002-2003), депутат від Партії «Союз» (з 04.2006), голова фракції «Союз». Голова Кримської республіканської організації партії «Союз» (з 04.2005), в.о. голови партії «Союз» (з 11.2005).

Помер у Києві 27 квітня 2017 року в результаті серцевого нападу.[5][6][7]

Похований 28 квітня на Байковому цвинтарі у Києві.[8]

Нагороди[ред. | ред. код]

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Автор книг: «Курс ділової етики», «Економіка та духовні цінності релігії». Автор понад 40 законопроєктів, зокрема «Про мови», «Про відновлення капітальної вартості української економіки і добробуту українського народу».

Оцінки діяльності[ред. | ред. код]

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків дії Української повстанської армії в 1942-1944. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  5. ↑ Помер екс-нардеп Л.Миримський /Українські національні новини, 27.04.2017/. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
  6. ↑ Умер бывший политик и крымский бизнесмен Лев Миримский. ru.krymr.com. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 травня 2017.
  7. ↑ Помер екс-депутат Ради Миримський, який підтримав анексію Криму. ukranews.com. Українські новини. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 28 квітня 2017.
  8. ↑ Скоропостижно скончался бывший депутат и миллионер Миримский /Комсомольская правда в Украине, 27.04.2017. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Миримський_Лев_Юлійович&oldid=37844669