Мисливці на драконів (мультфільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мисливці на драконів
Myslyvci na drakoniv.jpg
Режисер Артур Квак
Автор
сценарію
Фредерік Ленуар
Артур Квак
Ролі
озвучували
Венсан Ліндон
Форест Уїтакер
Роб Полсен
Марі Мусьє
Дейв Віттенберг
Нік Джеймісон
Композитор Клаус Баделт
Студія Futurikon
Країна Франція Франція
Рік  2008 рік

Мисливці на драконів (фр. Chasseurs de dragons, англ. Dragon Hunters) — французький повнометражний 3D анімаційний фільм 2008 року режисерів Гійома Івернель та Артура Квака. Роль головного героя — Ліан-Чу, озвучив французький актор Венсан Ліндон, у англійської версії — актор Форест Уїтакер, володар премії „Оскар“ на 78-й церемонії вручення у 2006 році [1]. Бюджет фільму склав 20 мільйонів доларів США.

Сюжет[ред.ред. код]

Світ Зоуі, Ліан-Чу й Гвіздо не схожий на наш, за винятком законів виживання.

Двоє молодих шабайголів, Ліан-Чу й Гвіздо, видають себе за мисливців на драконів, подорожуючи по селах, тероризованих чудовиськами, і демонструючи свої неабиякі таланти самоучок — природно, за винагороду, щоб мати як можливість прогодуватися, так і хоч якісь шанси на мрію. Але схожі вони на лицарів не більше, ніж об’єкти їх полювання — власне на драконів.

Монстрів різних мастей, які населяють цей сюрреалістичний світ, ріднить з драконами тільки фантасмагоричний вигляд і препоганий характер, а ще виняткова живучість. Що й демонструють автори фільму, показавши на самому початку „бій“ Ліан-Чу й Мамуляруса, монстра-дракона, пожирателя капустяних грядок місцевих фермерів. Однак герої будь-яку трагедію здатні перетворити на комедію — адже їхня компанія сама по собі представляє натуральний паноптикум …. Богатирський торс могутнього воїна Ліан-Чу ґрунтується на крихітних ніжках, субтильное складання Гвіздо, відповідального за фінансову сторону ремесла, цілком відповідає боягузливому і лукавому характеру типового „захребетника“. І, як середньовічна комедія не обходилася без собаки, так і компанія нерозлучних друзів немислима без їх супутника, зубастого напівкролика-напівсобаки Ґектора, що позиціонує себе як дракона. Ще б пак, це блакитне балакуче непорозуміння природи вміє вивергати вогонь з ….

Кожні двадцять років пробуджується найжахливіший з драконів, скелетоподібний „пожирач світу“. І він не повернеться в своє лігво до тих пір, поки не насититься знищенням всього, що підвернеться йому під пазурі. Так, двадцять років тому була спалене дотла село маленького Ліан-Чу, і той залишився сиротою. Пізніше, в сирітському притулку матушки Хаббард він познайомився з Гвіздо. Як і де до друзів приєднався Ґектор — історія замовчує.

Одного разу Ліан-Чу врятував від драконів Джімбоб дівчинку Зоуі.

Зоуі, яка проводить своє нудне життя шляхетної сирітки у мріях про лицарські мандри й битви, відводить нових знайомих у замок до свого дядька, лорда Арнольда. Це хворий, але дуже владний старий, правитель західного форпосту відомого світу, мріє здолати „пожирача“. Він сліпий і тому за нагороду доручає лицарям — мисливцям на драконів — відправитися до дракона і вбити його, поки він у сплячці. З кожним роком напередодні пробудження цього монстра світ занепадає й руйнується, і до останнього часу майже усі любителі трофеїв гинуть або сходять з розуму. Залишаються лише Ліан-Чу й Гвіздо …

Жадібність до добра не доводить. Розважливий Гвіздо сподівається „надути“ старого й привласнити завдаток за ще не вбитого дракона, тому легко укладає контракт з лордом. Але тут несподівано втручається Зоуі і засмучує меркантильні мрії про ферму, кроликів й капусту. У результаті різношерста команда вирушає в ризиковану подорож на край світу, в лігво крилатого жаху, дракона-скелета. Свою головну перемогу героям належить здобути ще на шляху до мети — в зіткненні зі своїми неминучими страхами й сумнівами.

Історія створення[ред.ред. код]

На сьогоднішній день „Мисливці на драконів“ — це відомий у багатьох країнах світу бренд. У 2004 році у Франції вийшов на екрани (реліз в США відбувся у 2006 році у [2]) однойменний серіал. На його основі була розпочата серія коміксів, перший том видано Delcourt у 2006 р. Також була випущена однойменна комп’ютерна гра.

Як стверджують самі творці, режисери Гійом Івернель (фр. Guillaume Ivernel) та Артур Квак (фр. Arthur Qwak), історія Мисливців почалася у 1994 році, з ідеї Артура про створення серіалу про світ, де були б чарівні дракони та, відповідно, мисливці на них. У той час, ніхто не планував створення повнометражного фільму, ні навіть міжнародний показ. Події, описані у фільмі, передують подіям з мультсеріалу [3].

У ролях[ред.ред. код]

Персонаж Актор озвучування
Франція Франція
Дубляж
Велика Британія Велика Британія
Дубляж
Росія Росія
Ліан-Чу Венсан Ліндон Форест Уїтакер Андрій Ярославцев
Гвіздо Патрік Тімсіт(фр.)укр. Роб Полсен(англ.)укр. Петро Іващенко
Зоуі Марі Дріон (фр. Marie Drion) Мері Маусер (англ. Mary Matilyn Mouser) Ольга Шорохова
Лорд Арнольд Філіп Наон (фр. Philippe Nahon) Олег Куценко
Джілдас Аманда Лір В’ячеслав Баранов
Ґектор Жеремі Прево (фр. Jérémy Prévost) Андрій Бархударов

Реліз і прем’єри[ред.ред. код]

Дата прем’єри Країна Назва
20 березня 2008 року Росія Росія Мисливці на драконів
26 березня 2008 року Франція Франція
Бельгія Бельгія
Chasseurs de dragons
28 березня 2008 року Туреччина Туреччина Ejder avcilari
5 квітня 2008 року США США Dragon Hunters
23 квітня 2008 року Нідерланди Нідерланди Drakenjagers
24 квітня 2008 року Німеччина Німеччина
Чехія Чехія
Die Drachenjäger
Lovci draku
25 квітня 2008 року Австрія Австрія
2 травня 2008 року Велика Британія Велика Британія
7 серпня 2008
20 серпня 2008 року
Швейцарія Швейцарія
(нім.) 
Швейцарія Швейцарія (фр.) ||
8 серпня 2008 року Польща Польща Lowcy smoków
5 вересня 2008 року Бразилія Бразилія Caçadores de Dragões
19 вересня 2008 року Данія Данія Dragejægerne
6 листопада 2008 року Сингапур Сингапур
7 листопада 2008 року Естонія Естонія Draakonikütid
20 березня [[2009 рік]|2009 року] Норвегія Норвегія Dragejegerne
5 квітня 2008 року США США
24 вересня 2009 року Португалія Португалія
12 березня 2010 року Іспанія Іспанія Cazadores de dragones

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]