Мисливці на снігу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мисливці на снігу
Pieter Bruegel d. Ä. 106.jpg
«Мисливці на снігу »
Творець: Пітер Брейгель старший
Час створення: 1565
Розміри: 117 × 162 см
Матеріал: Полотно, олійні фарби
Зберігається: Відень, Австрія
Музей: Музей історії мистецтв

Мисливці на снігу ( англ. ) — картина серії «Місяці», котру створив нідерландський художник середини 16 століття Пітер Брейгель старший (1525 — 1569).

Серія «Місяці»[ред.ред. код]

«Ми багато знаємо про митця і його картини. Але від цього він не перестав бути для нас загадкою» — думка, висловлена з іншого приводу, однак цілком відповідає стану розуміння біографії Пітера Брейгеля старшого і його картин.

З документів відомо, що серію картин, яку ми називаємо «Місяці», художнику замовив фінансист з міста Антверпен Н. Йонгелінк [1]. На цьому точні факти обриваються і починається шлях припущень і інтерпретацій. Досі невідома первісна кількість картин серії. Якщо це місяці, то чому їх не дванадцять? Якщо це серія «Пори року», то чому їх шість, а не чотири? Дійшли компромісу, що кожна картина — це два місяці в одному творі. І тоді «Мисливці на снігу» відповідають грудню і січню.

Пітер Брейгель досягав п'ятидесятирічного віку, коли отримав цю привабливу для митця замову. Але мимоволі вирішив її не в декоративному, а в узагальнено філософському інтерпретуванні. Сувора реальність Південних Нідерландів, з її запеклими дискусіями народженого протестантизму і пануючого католицизму, з її болючими ідейними пошуками, котрі перейшли в агресію і фізичне винищення прибічників протестантизму іспанцями, відбились трагічним світосприйняттям у художника і створенням тривожних, драматичних гравюр і трагічних за настроями картин на кшталт «Божевільна Грета» чи «Тріумф Смерті».

В місяці створення картин для фінансиста Н. Йонгелінка художник трохи відійшов від трагічних за настроями картин, але жодне з серії полотен «Місяці» не можна назвати ні декоративним, ні веселим.

Ще з пори європейської готики майстри кам'яних рельєфів подавали серед скульптурного декору символи або зображення пір року чи місяців. Традиція закріпилася і була підтримана франко-бурундськими та ніделандськими міеніатюристами . Пошла навіть своєрідна канонізація зображень, котрі відтворювали сезонні роботи[2]. Але нібито сталу традицію Пітер Брейгель використав лише як привід створити власно інтерпретовану серію, далеку від декоративності, хоча і пов'язану сюжетно з сезонними роботами.

В свідомості Пітера Брейгеля переплелися власні пристрасні пошуки істини, наслідування ще середньовічної традиції розташування людини в створеному Богом світі, де людина не головує, а є лише часточкою велетенського світу. І цю людину-часточку ( яку італійський гуманізм прирівняв в творчому акті з самим Богом і відірвав від середньовічних уявлень), нідерландська середньовічна традиція розглядала лише як невід'ємну частинку багатовимірного світу, поставлену або поряд з усіма явищами природи, або — нижче їх [3].

Дослідники торчості художника давно довели, що Пітер Брейгель подає в картинах не стільки якусь конкретну людину, скільки узагальнену спільноту людей,а — людство, не стільки пейзаж восени, а квінтесенцію осені, не конкретних сліпих, бачених неодноразово, а осіб, позбавлених зору душі, нерозумних людей, сліпців взагалі[4] . При цьому художник, що мандрував по Італії і бачив на власні очі якісні зрушення в італійському мистецтві, так і не засвоїв його гармонійні образи ( Доменіко Гірляндайо, Рафаеля Санті, Себастьяно дель Пьомбо, раннього Тиціана ), залишившись в межах реалістичного національного мистецтва. Брейгель не спокусився і віртуозними образами первісного, віртуозного маньєризму, пішов власним шляхом, далеким і від маньєристів Італії, і маньєристів місцевих. Картини серії «Місяці» позбавлені і відвертої дидактики, повчань, таких важливих для митця — що добре, а що погано - в ранніх творах. Але магія добрих настанов людству присутня, хоча й ретельно прихована і розчинена в настрої пейзажних нібито картин.

Опис твору[ред.ред. код]

Jäger im Schnee (Wirtshaus).jpg
Die Jäger im Schnee (Kaminbrand).jpg

Ще талановитий попередник Брейгеля — нідерландець Йоахим Патінір (1475—1524) - почав використовувати розподіл композиції пейзажу на три плани, створюючи глибоку перспективу, а також розміщати глядача нібито на верхівці схилу і подаючи таким чином пейзажну панораму під самий обрій. Все це використано і Пітером Брейгелем в композиції картини «Мисливці на снігу». Найближчий план картини - трикутна верхівка пагорба, якою прямують мисливці разом із власними собаками. Бічну частину художник віддав зображенню невеличкого постоялого двору, прикрашеного вивіскою з написом «Dit is inden Hert» («У оленя»). Поряд — зображення святого, котрий молиться на розп'яття, котре розгледів межі роги оленя. Святого трактують як великомученика Євстафія, котрого вважали небесним покровителем мисливців. На подвір'ї перед постоялим двором купка людей порається з вогнищем, аби засмажити кабана. Це робилося напередодні Різдва і разом з пухнастим, білим снігом було ознакою кінця грудня.

Білий, пухнастий сніг головує в краєвиді. Чистий сніг топчуть мисливці і собаки, чавлять колеса воза на дальньому шляху, в снігу борсаються сусіди, що допомагають пушити пожежу необережному володареві : несуть драбини, лізуть на стріху. Але небезпечна подія мало тривожить сонне поселення в долині поблизу річки та двох штучних ставків. Поверхня останніх вкрита кригою, розчищена від снігу і використана для ковзанярів та зимових ігор на льоду. Далі пагорби і замок в передгір'ї скель, вкритих снігом. Вони щось небачене в Брабанті, де мешкали художник і замовник, це покажчик ерудиції митця, що знав про гори і бачив Альпи.

Напередодні були морози, про що свідчать бурулі на колесі водяного млина праворуч і товста крига ставків, що витримує таку кількість людей. В пейзажі Пітера Брейгеля стільки подробиць і сюжетних подій, котрих вистачило б іншому на десяток картин. Але щедрі душа і пензлі майстра подають їх в одній картині, перетворюючи останню на майже енциклопедичне відтворення зими в середній Європі.

Мисливці на снігу і кіно[ред.ред. код]

Картина давно класичний твір західноєвропейського мистецтва 16 століття. Неодноразово до картини звертались і кінодіячі. Уособленням кращого, що є на землі і в людській душі, травмованій ностальгією по найдорожчому і незвороньому, стало полотно і в кінострчці Андрія Тарковського «Солярис». Камера оператора зосереджено мандруватиме запорошеною снігом картиною Пітера Брейгеля Старшого «Мисливці на снігу ». І ці кадри будуть уособленням туги по далекій від Соляріса Землі, уособленням найкращого в людині — любові до неї, бажання збереження її, загальної батьківщини недосконалого людства.

Джерела[ред.ред. код]

  • Алпатов М. «Питер Брейгель Мужицкий». — М., 1939.
  • Климов P. «Питер Брейгель». — М., 1959.
  • Гершензон-Чегодаева Н. М.«Брейгель». — М., 1983.
  • Роз Мари и Райнер Хаген, «Брейгель». — М.: Taschen/Арт-Родник, издание на русском языке, 2002. — 95 с. — ISBN 3-8228-7150-8.
  • Bastelaar R. van, Hulin de Loo G. Peter Bruegel l’Ancien, son oeuvre et son temps, v, 1-2. — Brux., 1906—1907.
  • Grossmann F. Peeter Brueghel. — L.: Firenze, 1956.
  • Rocquet C.-H. Breuegel ou l’atelier des songes. — Paris, 1987;
  •  : Роке К. А. «Брейгель» (серия «Жизнь замечательных людей»). — М.: «Молодая гвардия », 2008.(русск.пер.)— 304 с. — ISBN 978-5-235-03134-0.
  • Rocquet C.-H. Breuegel ou l’atelier des songes. — Paris, 1987;
  • Rucker R. As above, so below: A novel of Peter Bruegel. — New York: Forge, 2002.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гершензон-Чегодаева Н. М.«Брейгель». — М., 1983, с. 272.
  2. Гершензон-Чегодаева Н. М.«Брейгель». — М., 1983, с. 221.
  3. Гершензон-Чегодаева Н. М.«Брейгель». — М., 1983, с. 165.
  4. Гершензон-Чегодаева Н. М.«Брейгель». — М., 1983, с. 165.

Див. також[ред.ред. код]