Мистецтво фуги
| Мистецтво фуги | ||||
|---|---|---|---|---|
| Композитор | Йоганн Себастьян Бах | |||
| Каталог | 1080 | |||
| Видано | 1750 | |||
| Тональність | ре мінор | |||
| Інструментування | клавішні музичні інструменти | |||
|
| ||||
 Мистецтво фуги у Вікісховищі | ||||
«Мистецтво фу́ги» (англ. The Art of Fugue, нім. Die Kunst der Fuge) — один з останніх творів (BWV 1080) Й. С. Баха, що писався починаючи з 1742 року, тональність — ре-мінор (d-moll).
Включає в себе 15 фуг і 4 канони (контрапункти). Одна з фуг найчастіше не виконується, оскільки є майже повним аналогом іншої фуги (16 і 17 фуги) і, крім того, вона написана для двох клавірів.
В партитурі «Мистецтва фуги» не вказано, для якого інструменту призначалося цей твір. Багато хто вважає, що воно написано для клавіру, в даний час найчастіше виконується на фортепіано, хоча клавесинна і органна версії також можливі. Існують і різні оркестровки, перекладення для струнного квартету і т. д.
Твір являє собою цикл із 19 контрапунктів, порядок виконання зазвичай не враховується. Всі фуги написані на одну тему, яка перетвориться по ходу циклу.
Список фуг[ред. | ред. код]
- Contrapunctus 1 'Fugue Simple a4'
- Contrapunctus 2 'Fugue Simple a4'
- Contrapunctus 3 'Fugue Inversion a4'
- Contrapunctus 4 'Fugue Inversion a4'
- Contrapunctus 5 'Fugue deux sujets a4'
- Contrapunctus 6 'Fugue in Stilo Francese a4'
- Contrapunctus 7 'Fugue per Augmentationem et Diminutionem (Cantus Firmus) a4'
- Contrapunctus 8 'Fugue trois sujets a3'
- Contrapunctus 9 'Fugue alla Duodecima a4'
- Contrapunctus 10 'Fugue alla Decima a4'
- Contrapunctus 11 'Fugue quarte sujets a4'
- Contrapunctus 12 'Canon alla Ottava a2'
- Contrapunctus 13 'Canon alla Duodecima in Contrapunto alla Quinta a2'
- Contrapunctus 14 'Canon alla Decima in Contrapunto alla Terza a2'
- Contrapunctus 15 'Canon per Augmentationem in Contrario Motu a2'
- Contrapunctus 16 'Fugue Forma recta. Fugue Forma inversion a3'
- Contrapunctus 17 'Fuga a 2 Clav (rectus). Alio modo Fuga a 2 Clav (inversus)'
- Contrapunctus 18 'Fugue Forma recta. Fugue Forma inversion a4'
- Contrapunctus 19 'Fugue a 3 Soggetti a4'
Використовувана тут нумерація фуг не єдина. Досить поширеною є окрема нумерація фуг(Contrapunctus) і канонів (Canon).
- Contrapunctus 16 'Fugue Forma recta. Fugue Forma inversion a3 заменяется на
- Contrapunctus 12a 'Fugue Forma recta a3'
- Contrapunctus 12b 'Fugue Forma inversion a3'
- Contrapunctus 18 'Fugue Forma recta. Fugue Forma inversion a4 заменяется на
- Contrapunctus 13a 'Fugue Forma recta a4'
- Contrapunctus 13b 'Fugue Forma inversion a4'
- Contrapunctus 19 'Fugue a 3 Soggetti a4 заменяется на
- Contrapunctus 14 'Fugue a 3 Soggetti a4
- Contrapunctus 17 'Fuga a 2 Clav (rectus). Alio modo Fuga a 2 Clav (inversus) не включаются в цикл, записываются отдельно, как фуги для двух клавиров
Порядок канонів в даній нумерації також інший:
- Canon per Augmentationem in Contrario Motu a2
- Canon alla Ottava a2'
- Canon alla Decima in Contrapunto alla Terza a2'
- Canon alla Duodecima in Contrapunto alla Quinta a2
Теми мистецтва фуги[ред. | ред. код]
Чотири прості фуги[ред. | ред. код]
У перших фугах використовувалася основна тема, з незначними видозмінами. Так, Contrapunctus 1 написаний на основну тему, Contrapunctus 2 на основну тему зі зміною ритму на пунктирний, Contrapunctus 3 і 4 Contrapunctus написані на основну тему в оберненні, при цьому тема 3 фуги дещо видозмінена і не є точним оберненням основної.
Contrapunctus 1 'Fugue Simple a4'[ред. | ред. код]
У першій фузі проходить проведення основної теми. Ця тема не є особливо складною ані в технічному, ані в музичному сенсі. Натомість вона зручна для трансформацій та варіювання. Відразу ж після першого проведення теми починається друге, причому не дуже точне (друга тема проводиться у ля мінорі). У цій фузі тема використовується в основному вигляді (без обернень), і лише в деяких місцях допускаються незначні її модифікації.
Contrapunctus 2 'Fugue Simple a4'[ред. | ред. код]
Друга фуга по темі дуже схожа на першу фугу. Але кінець теми пунктирний, як і весь характер фуги.
Contrapunctus 3 'Fugue Inversion a4'[ред. | ред. код]
У цій фузі використана обернена тема, але зі змінами. Починається тема з ноти «ре», але потім модулює в ля мінор. Закінчення теми приходить в ля мажор, і назад модулює в ре мінор. В протискладенні (в якому зашифрована тема, але від однієї ноти до іншої здійснено хроматичний перехід — хроматична тема) проводиться вже пряма тема в ре мінорі.
Пізніше з'являється нова тема (з елементами синкопи) — варіація старої, також в протискладенні з хроматичною темою
Ближче до кінця фуги знову в протискладенні з хроматичної темою з'являється ще одна варіація теми. Перейшовши до другого розділу фуг можна бачити, що така послідовність модифікацій теми невипадкова. Вона готує до основної теми другого розділу фуг «Фуги в протирусі».
Три фуги в протирусі[ред. | ред. код]
- Contrapunctus 5 'Fugue deux sujets a4'
- Contrapunctus 6 'Fugue in Stilo Francese a4'
- Contrapunctus 7 'Fugue per Augmentationem et Diminutionem (Cantus Firmus) a4'
Тема в цих фугах є варіацією на основну тему. В Contrapunctus 5 використовується варіаційна тема в прямому зверненому проведенні. У крім коштів Contrapunctus 6, що використовувалися в Contrapunctus 5, також використовується зменшенні розміру теми в 2 рази в деяких проведеннях, а в Contrapunctus 7 окрім зменшення використовується і збільшення розміру теми в 2 рази.
Подвійні і потрійні фуги (чотири фуги)[ред. | ред. код]
- Contrapunctus 8 'Fugue trois sujets a3'
- Contrapunctus 9 'Fugue alla Duodecima a4'
- Contrapunctus 10 'Fugue alla Decima a4'
- Contrapunctus 11 'Fugue quarte sujets a4'
Фуги даного розділу привертають до себе увагу завдяки появі нових тем, що прекрасно поєднуються з основною темою. В Contrapunctus 8 помітні нові 2 теми, які будуть використані і в Contrapunctus 11, але переважно в оберненні. В Contrapunctus 9 задіяна основна тема у збільшенні, а також нова тема. В Contrapunctus 10 крім варійованої основної теми з'являється нова тема.
Чотири двоголосні канони[ред. | ред. код]
- Contrapunctus 12 'Canon alla Ottava a2'
- Contrapunctus 13 'Canon alla Duodecima in Contrapunto alla Quinta a2'
- Contrapunctus 14 'Canon alla Decima in Contrapunto alla Terza a2'
- Contrapunctus 15 'Canon per Augmentationem in Contrario Motu a2'
Перші два канону Contrapunctus 12 і 13 Contrapunctus йдуть в інтервали: Contrapunctus 12 — в октаву, а в дуодеціми Contrapunctus 13. Contrapunctus 14 теж написаний в інтервал (децима) але при цьому пропоста і риспоста — в різних ладах (пропоста — в мінорі, риспоста — в мажорі), але дуже добре гармонують між собою, що надає особливий інтерес до цього канону.
В останньому каноні Contrapunctus 15 риспоста є збільшеною в два рази і оберненою пропостою.
Три дзеркальні фуги[ред. | ред. код]
- Contrapunctus 16 'Fugue Forma recta. Fugue Forma inversion a3'
- Contrapunctus 17 'Fuga a 2 Clav (rectus). Alio modo Fuga a 2 Clav (inversus)'
- Contrapunctus 18 'Fugue Forma recta. Fugue Forma inversion a4'
Передостанні три фуги містять як би дві фуги: основну та дзеркальну, які зазвичай в нотах написані одна під інший, але тільки для наочності. Виконувати слід, зрозуміло, окремо. Contrapunctus 17 написаний на ту ж тему, що й Contrapunctus 16, причому написаний у вигляді двох фуг для двох клавірів (зазвичай не виконується).
Дзеркальні фуги — технічно найскладніші для виконання на фортепіано (або іншому клавішному інструменті) через наявність великих інтервалів між голосами, тому вони іноді виконуються на двох інструментах (а іноді й не тільки вони, а і всі Мистецтво фуги).
Остання незакінчена фуга[ред. | ред. код]
- Contrapunctus 19 'Фуга 3 Soggetti a4'
Остання фуга написана на три нові теми, одна з яких — знаменита тема B-A-C-H (остання тема), на яку написані твори багатьох інших композиторів на знак поваги до Й. С. Баха. Фуга як би розбивається на три частини, кожна з яких представляє нову тему.
Ця композиція є незакінченою. В рукописі міститься допис сина композитора, Карла Філіппа Емануель Бах, який стверджував: «В момент, коли B-A-C-H з'являється у протискладенні, композитор помер». В 1881 році німецький музикознавець Ґустав Ноттебон (Gustav Nottebohm) виявив, що незакінчений Contrapunctus мав включати ще четверту тему — тему, що пов'язує весь цикл. Існують твердження, що фуга була написана окремо від Мистецтва фуги і не мала до нього жодного стосунку, а згодом просто була долучена до нього.
Відомі виконання[ред. | ред. код]
|
|
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мистецтво фуги
- http://freez2.1gb.ru/bachArchive/BGA%20Supplement.pdf[ Ноты BWV 1080 «Мистецтво фуги» в оркестровому і в фортепіанному варіанті] [Архівовано 2 березня 2008 у Wayback Machine.]
- «Мистецтво фуги» у виконанні Г. Соколова (фортепіано)
- «Мистецтво фуги» у виконанні Берлінського саксофонного квартету
- «Мистецтво фуги» у виконанні Гленн Гульда (орган) (не повністю)
- Введення в «Мистецтво фуги»
- Contrapunctus 14 (19) (реконструкція) — 1 [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.] (YouTube Video)
- Contrapunctus 14 (19) (реконструкція) — 2 [Архівовано 10 січня 2013 у Wayback Machine.] (YouTube Video)
|
