Митна політика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Митна політика — система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Митна політика — система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави у сфері митних економічних відносин. Цілі митної політики — забезпечення національних митних інтересів держави та їх безпеки. Функції митної політики — призначення й сукупність обов'язків по відношенню до держави; до основних функцій належать: фіскальна; економіко-регуляторна; захисна; контрольно-організаційна; інформаційно-статистична; міжнародно-політична. Митні інтереси — національні інтереси держави, забезпечення та реалізація яких досягаються провадженням митної справи. Оцінка стану задоволення митних інтересів — рівень митної безпеки. Митна безпека — стан захищеності митних інтересів держави. Забезпечення митної безпеки — упровадження в митній справі сукупності засобів, здатних протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам та викликам у сфері митних економічних відносин; забезпечити можливість досягнення необхідного рівня захищеності, надійності та усталеності митної служби шляхом створення ефективного регуляторного організаційно-економічного механізму. Предмет митної безпеки — митні інтереси держави. Об'єкт митної безпеки — діяльність суб'єктів організації та забезпечення митної безпеки із забезпечення митних інтересів держави. Головний суб'єкт забезпечення митної безпеки — митна служба. Митна справа — засіб реалізації митної політики шляхом організації та провадження митної діяльності. Митна служба — орган виконавчої влади, який безпосередньо здійснює митну справу. Митна діяльність — форма здійснення митної справи, яка включає в себе митне регулювання, митні правила, митні процедури, боротьбу з контрабандою та порушеннями митного законодавства, інші засоби забезпечення митної безпеки та досягнення цілей і виконання завдань, установлених державою для митної служби. Організаційно-економічний механізм забезпечення митної безпеки — органічне поєднання структури, функцій, форм, методів та економічних відносин, які в сукупності є регулятором митної діяльності, з метою усталеного функціонування митної служби з визначеним ступенем надійності та ефективності. Суб'єкти організації та забезпечення здійснення митної справи — органи державної влади, функціями яких є формування законодавчої та нормативної баз в митній сфері; організація забезпечення надходжень доходів до Державного бюджету; участь у зовнішньоекономічній діяльності та сприяння їй, її митно-тарифне та нетарифне регулювання; захист від митного й економічного шахрайства; підготовка кадрового персоналу; захист культурного й інформаційного середовищ держави. Надійність митної служби — її властивість зберігати за часом у встановлених межах оптимальний рівень здійснення митної справи. Митна усталеність — своєчасна й достатня реакція митної служби на зовнішні та внутрішні загрози й виклики. Митна ефективність — ступінь досягнення митною службою мети, який характеризує здатність системи виконувати задані функції в найекономічнішим спосіб. Митна безпекоспроможність — стан реалізації митної справи, який визначає здатність митної служби незалежно від будь-яких зовнішніх і внутрішніх загроз цілодобово забезпечувати ефективне досягнення встановлених державою цілей і завдань за наявних інфраструктури, кадрового, матеріального й технічного забезпечень. Цільовий критерій управління митною справою — рівень митної безпекоспроможності. Головна мета забезпечення митної безпекоспроможності — досягнення необхідного рівня надійності митної служби та забезпечення виконання нею своїх функцій. Показник митної безпекоспроможності — множина організаційно-економічних показників результатів діяльності митної служби у вигляді якісних характеристик та кількісних індикаторів, які оцінюють можливість здійснення митної справи на визначеному рівні надійності. Оцінка митної безпекоспроможності — визначення множини організаційно-економічних показників діяльності митної служби у вигляді якісних характеристик та кількісних індикаторів, які оцінюють можливість здійснення митної справи на визначеному рівні надійності. Митна небезпека — об'єктивно існуюча можливість негативного впливу на стан митної безпеки. Джерело митної небезпеки — сукупність реальних або потенційних економічних, політичних, техногенних та природних умов і явищ, їх властивостей та протиріч, дій і намірів певних суб'єктів митних економічних відносин, яка містить у собі та створює (у різному поєднанні) ризикові ситуації, які сприяють виникненню намірів переміщення товарів і транспортних засобів на територію держави шляхом економічного й митного шахрайства, прояву деструктивних властивостей існуючого регуляторного інструменту організації та забезпечення митної діяльності, а також інших митних небезпек. Митна загроза — конкретна чи безпосередня форма митної небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають місце й формуються в самому суспільстві, у зовнішньоекономічних сферах, у політичних та економічних відносинах, у сфері організації та забезпечення митної діяльності, у техногенних, природних та інших явищах тощо, яка конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу й наслідки якої можуть заподіяти будь-якої митної шкоди. Джерело митної загрози — дії та вплив людських, соціально-економічних, техногенних та природних чинників. Носій митної загрози — товари та транспортні засоби, що перетинають митний кордон; особи, пов'язані з митною діяльністю; природні й техногенні явища, які здатні зупинити або обмежити митну діяльність. Митний виклик — критична точка прояву митної загрози, що потребує відповідного реагування митної служби з метою попередження або зниження можливої митної шкоди. Митний ризик — кількісна величина митного виклику у вигляді визначеної оцінки чи ймовірності реалізації діючої або потенційної митної загрози з погляду усвідомленої можливості виникнення митної шкоди. Митний вплив — залежність між величиною дії митного виклику на об'єкт, що розглядається, та митною шкодою, яка може виникнути внаслідок цієї дії. Митна шкода — оцінені наслідки фактичних або можливих небажаних негативних економічних і соціальних утрат, що виникають внаслідок митних викликів та виражають вартість утрат, збитку, проведених заходів або робіт з ліквідації небажаних негативних наслідків, а також додаткових витрат на їх попередження тощо. Управління ризиковими ситуаціями — метод систематичної ідентифікації та реалізації всіх заходів, необхідних для обмеження ймовірності появи митних загроз і викликів. Електронна митниця — багатофункціональна комплексна система митної служби, базова складова організаційно-економічного механізму забезпечення митної безпеки, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування.== Джерела == П. В. Пашко Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації) / Монографія. — Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2009. — 628 с., іл. == Див. також ==Митні інтереси

Митна політика — система орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання, зорієнтована на забезпечення економічних інтересів і цілей держави. Механізм формування та реалізації митної політики працює таким чином. На етапі формування митної політики суспільні уявлення про митне регулювання та митну справу у взаємозв'язку та взаємозалежності з економічними інтересами і цілями держави впливають на визначення орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання. У межах визначеної митної політики формується система митного регулювання, яка, окрім механізмів митно-тарифного та нетарифного регулювання, включає в себе митну систему. Механізм формування та реалізації митної політики працює таким чином. На етапі формування митної політики суспільні уявлення про митне регулювання та митну справу у взаємозв'язку та взаємозалежності з економічними інтересами і цілями держави впливають на визначення орієнтирів (Рамкових стандартів) митного регулювання. У межах визначеної митної політики формується система митного регулювання, яка, окрім механізмів митно-тарифного та нетарифного регулювання, включає в себе митну справу. Вплив держави в особі митних органів на інших суб'єктів митних відносин, причетних до переміщення товарів та транспортних засобів, з метою підпорядкування їхніх дій своїм економічним інтересам, запускає механізм митного регулювання, який реалізовується через митну справу. Автор — І. Г. Бережнюк, д.е.н., директор Державного науково-дослідного інституту митної справи. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти: монографія / І. Г. Бережнюк. — Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. — 543 с.