Митна служба України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ми́тна слу́жба Украї́ни — сукупність органів виконавчої влади, які здійснюють захист економічних інтересів України шляхом митного контролю та оформлення товарів, які переміщуються через кордон, стягнення митних зборів, протидію контрабанді й порушенням митних правил[1].

Історія митної служби України[ред. | ред. код]

Докладніше: Митниця в Україні

Призначення та основні завдання митної служби України[ред. | ред. код]

Докладніше: Митна справа

Призначенням митної служби України є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених Митним кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;

7) застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

11) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;

12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;

14) проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

15) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами;

16) впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;

17) здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби України;

18) кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;

19) управління об'єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону.


Структура митної служби України[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік митна служба України складалася з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.

Митні органи[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік митними органами були:

  1. Державна митна служба України (1996) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
  2. регіональні та спеціалізовані митниці
  3. митні пости.

У 2014 році, після об'єднання митної та податкової систем, базовим митним органом була митниця, до складу якої входять митні пости. Очолювала митно-податкову систему Державна фіскальна служба, яка керувалася Міністерством фінансів.

Спеціалізовані митні органи[ред. | ред. код]

Для виконання окремих завдань, а також сукупності декількох завдань, покладених на митну службу України, в ній створюються відповідні спеціалізовані митні органи. Вони є юридичними особами. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних органів здійснюються Держмитслужбою.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 10.08.2012 р. № 397[2] визначено спеціалізованими митними органами:

  • Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва,
  • Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції,
  • Департамент митних інформаційних технологій та статистики,
  • Центральне митне Управління лабораторних досліджень та експертної роботи,
  • Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби.

Автотранспортне митне господарство є митною організацією.

Митниці та митні пости[ред. | ред. код]

Спеціалізовані навчальні заклади та науково-дослідна установа митної служби України[ред. | ред. код]

З метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з державної митної справи, а також проведення наукових досліджень у сфері забезпечення митних інтересів в митній службі України створені:

Майно митної служби України[ред. | ред. код]

Майно митних органів, організацій, навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України є державною власністю. Управління цим майном здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вєдєнєєв Д. В. МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mytna_sluzhba_Ukrainy [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 03.10.2019)
  2. Про організаційні заходи: Державна митна служба України, Наказ від 10.08.2012 № 397[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Див.: Розділ XX Митного кодексу України. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 28 жовтня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]