Митра

Східна митра

Західна митра

Ми́тра (грец. μίτρα — укр. пояс) — богослужбовий головний убір єпископа та ієреїв, нагороджених архієреєм за особливі заслуги перед церквою. Митра представляє собою розширену й заокруглену вгорі корону, оздоблену іконами; архієрейська митра вдодатку оздоблена дорогоцінними каменями.

Див. також [ред.]

Митрат

Митра-корона — архиєрейська митра (іноді ієрейська), в якій над нижнім пояском зроблено, як правило, вінець з 12 пелюсток — це єдина принципова відмінність митри-корони від звичайної православної митри. Якщо на митрі є дорогоцінні камені, вони символізують терновий вінок, накладений під час страстей на голову Ісуса Христа.

Додатково по темі:

У «Настольной книге священнослужителя» (Т. 4, Издательство Московской Патриархии, 2001. С. 146–147) такий опис митри: «Сучасна митра — багато прикрашена парчовим шиттям, оксамитом, бісером, дорогоцінним камінням та іконами висока тверда шапка, що плавно звужується до обідка навкруг голови. Таку форму митра набула в XVIII–XIX ст. До того православні митри на Русі були схожі на корони візантійських царів пізнього періоду імперії. Іноді обідок митри являв собою зубчастий вінець».

В Україні збереглась митра першого католицького галицького архієпископа бл. Якуба Стрепи (†1409) та митра перемиських владик, за легендою перероблена з корони Данила Галицького (зникла в час Другої світової війни).

За свідоцтвами Феодора Вольсамона, патріарха Антиохійського (XII ст.) та блаженого Симеона, архиєпископа Солунського (XV ст.), «митру у вигляді корони — багатого царського головного убору — вперше стали носити в IV ст. у нерозділеній Церкві римські папи. Потім на ІІІ Вселенському соборі (431 р.) святий Кирил Олександрійський одягнув митру-корону як представник римського папи Целестіна; до XII ст. подібні митри носили на Сході лише олександрійські патріархи, а потім — константинопольські. Інші представникі церкви, митрополити чи єпископи носили митри-пов'язки (вінці) простого древнього зразку, клобуки та шапки. Російські архиєреї також носили митри-шапки подібні до князівських, облямовані хутром та прикрашені шиттям та іконами. Такі шапки-митри з'явилися у Московському князівстві в XV ст. — до того святителі не знали іншого головного убору, окрім клобука. У середині XVII ст. митри-корони з'явилися і в російській церкві, а з 1705 р. митра стає головним убором не тільки архиєреїв, але й усіх архимандритів. Указом імператора Павла І від 18 грудня 1797 р. митру в якості винагороди призначалося давати протоіереям за особливі заслуги.

(