Митра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Митра-корона)

Перейти до: навігація, пошук

Східна митра

Західна митра

Ми́тра (грец. μίτρα — укр. пояс)— богослужбовий головний убір єпископа, а також деяких ієреїв, нагороджених архієреєм. Представляє собою розширену і заокруглену вгорі корону, оздоблену іконами. Архієрейська митра оздоблена ще й дорогоцінним камінням, символізує терновий вінок, одягнений на голову Спасителя під час Його страстей.

[ред.] Див. також

Митрат

Митра-корона на сьогодні являє собою архиєрейську митру (іноді ієрейську), в якій над нижнім пояском зроблено вінець з 12 (як правило) пелюсток. Це єдина принципова відмінність митри-корони від звичайної православної митри.

Додатково по темі:

В «Настольной книге священнослужителя» (Т. 4, Издательство Московской Патриархии, 2001. С. 146—147) читаємо про митру наступне: «Сучасна митра — це багато прикрашена парчовим шиттям, оксамитом, бісером, дорогоцінним камінням та іконами висока тверда шапка, що плавно звужується до обідка навкруг голови. Таку форму митра набула в XVIII—XIX ст. До того православні митри на Русі були схожі на корони візантійських царів пізнього періоду імперії. Іноді обідок митри являв собою зубчастий вінець».

В Україні збереглась митра першого католицького галицького архієпископа бл. Якуба Стрепи († 1409) та митра перемиських владик, за легендою перероблена з корони Данила Галицького (зникла в час Другої світової війни).

За свідоцтвами Феодора Вольсамона, патріарха Антиохійського (XII ст.) та блаженого Симеона, архиєпископа Солунського (XV ст.), митру у вигляді корони — багатого царського головного убору — вперше стали носити в IV ст. У нерозділеній Церкві римські папи. Потім на ІІІ Уселенському соборі (431 р.) святий Кирил Олександрійський вдягнув митру-корону як представник римського папи Целестіна. До XII ст. Такі митри носили на Сході носили лише Олександрійські патріархи, а потім стали носити Константинопольські. Інші представникі церкви, митрополити чи єпископи носили митри-пов'язки (вінці) простого древнього зразку, клобуки та шапки. Російські архиєреї також носили митри-шапки подібні до князівських, облямовані хутром та прикрашені шиттям та іконами. Такі шапки-митри з'явилися у Московському князівстві в XV ст. До того святителі не знали іншого головного убору, окрім клобуку. В середині XVII ст. Митри-корони з'явилися і в Російській Церкві, а з 1705 р. митра стає головним убором не тільки архиєреїв, але й всіх архимандритів. Указом імператора Павла І від 18 грудня 1797 р. митру в якості винагороди призначалося давати протоіереям за особливі заслуги.

(Журнал Московської Патриархії, 1989, № 3. с.7)