Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ващенко-Захарченко.
Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко
Народився 12 листопада 1825(1825-11-12)[1][1]
Маліївка (Золотоніський район)
Помер 27 серпня 1912(1912-08-27)[1][1] (86 років)
Київ, Російська імперія[1][2]
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність математик
Alma mater Друга київська гімназія
Імператорський університет Святого Володимира
Галузь математика, педагогіка
Заклад Імператорський університет Святого Володимира
Посада приват-доцент[3], асоційований професор[3] і ординарний професорd[3]
Вчене звання Професор, доктор
Відомий завдяки: історик математики, математик; захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної», яка була одна з перших праць у Російській імперії; Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.
Діти Михайло Ващенко-Захарченко
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Миха́йло Єго́рович Ва́щенко-Заха́рченко (* 31 жовтня (12 листопада за новим стилем) 1825, Маліївка Полтавська губернія — † 14 серпня (27 серпня за новим стилем) 1912, Київ) — український математик. Член Московського математичного товариства. Історик геометрії та дослідник геометрії Лобачевського.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Навчався в Золотоніському повітовому училищі та в 2-ій Київській гімназії. Математичну освіту здобув спочатку в Київському університеті (1845—1846), а пізніше в Парижі (1847—1848): в Сорбонні й Колежі де Франс, де слухав лекції Оґюстена-Луї Коші та Жозефа Ліувілля. 1852 року здав екзамени у Київському університеті за весь курс.

З 1863 року по 1902 рік Ващенко-Захарченко працював у Київському університеті, від 1868 року — професором. З початку 1870-х років став читати курс проективної геометрії, а з 1878 року — курс неевклідової геометрії (основи геометрії Лобачевського). 1880 року він опублікував переклад «Начал» Евкліда з великим вступом, де були розглянуті основні питання геометрії Лобачевського.

Дружина — Ващенко-Захарченко Віра Миколаївна — українська педагогиня. Засновниця приватної гімназії в Києві.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні роботи Ващенка-Захарченка присвячені теорії лінійних диференціальних рівнянь, символічним методам, теорії ймовірності та історії математики. 1862 року вперше систематично виклав операційне числення і застосував його до розв'язування диференціальних рівнянь.

1866 року захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної». Це була одна з перших праць у Російській імперії з цього питання.

Ващенко-Захарченко відомий також як історик математики. 1883 року опублікував монографію, у якій описав історію розвитку геометрії до XV ст.

Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.

Праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ Ващенко-Захарченко Михаил Егорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ а б в различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Ейлер Це незавершена стаття про математика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ващенко-Захарченко_Михайло_Єгорович&oldid=41411449