Михайло Кезгайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Кезгайлович
Народився близько 1405
Помер 1474

Інші імена Mykolas Kęsgaila
Титул воєвода віленський, великий канцлер литовський
POL COA Zadora.svg

Миха́йло Кезга́йлович (лит. Mykolas Kęsgaila; близько 1405 —†1474) — державний діяч Великого князівства Литовського, намісник смоленський (1451-1458), воєвода віленський (з 1458), великий канцлер литовський (з 1466).

Біографія[ред.ред. код]

Був поплічником великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика. Під час його відсутності у Великому князівстві Литовському (в період участі у Тринадцятирічній війні) керував всіма державними справами.

Хоча й був католиком, проте виступив проти Флорентійської унії і у 1451 році погодився визнати верховенство митрополита Іона Одноушева над православними у Великому князівстві Литовському.

У 1451 році від великого князя Казимира отримав у власність частину Лукомльської волості, села Дворець та Єльну у Новогрудському повіті, волость Бакшти у Мінському повіті, У 1465 році — Любчу на Німані і Раків на землях бувшого Заславського князівства.[1]

Засновник каплиці Благовіщення у Кафедральному соборі Святого Станіслава Кафедральный собор Святого Станиславаа.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Насевіч, В. (2005). Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. (біл.). Том 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі. с. 788. ISBN 985-11-0378-0. 
Попередник
Іван Монивидович
POL województwo wileńskie II RP COA.svg Воєвода віленський
14581459
POL województwo wileńskie II RP COA.svg Наступник
Алехна Судимонтович