Михайло Лалич
Михайло Лалич | |
---|---|
серб. Михаило Лалић | |
Народився |
7 жовтня 1914[4][1][…] Трепча, Королівство Чорногорія |
Помер |
30 грудня 1992[1][2][3] (78 років) Белград, СРЮ[4] |
Країна |
Королівство Чорногорія Королівство Югославія Югославія СРЮ |
Діяльність | письменник, журналіст, прозаїк |
Alma mater | Белградський університет і Panto Mališić Gymnasium, Beraned |
Знання мов | сербська[1] |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв і Чорногорська академія наук і мистецтв |
Роки активності | з 1948 |
Нагороди | |
IMDb | ID 0482399 |
Михайло Лаліч (7 жовтня1914, Трепча (Чорногорія) — 30 грудня 1992, Белград) — чорногорський письменник, сценарист та журналіст.
Біографія[ред. | ред. код]
Молоді роки[ред. | ред. код]
Народився у селянській родині. Рано осиротів. Після закінчення середньої школи з 1933 року вивчав право в Белградському університеті. Грошей на навчання та й просто на життя не вистачало, він шукав різні підробітки. Й одного разу зрозумів, що заробляти можна не лише важкою фізичною працею, але й розумовою. З 1934 почав публікувати в сербській пресі критичні статті, оповідання та новели. І тоді його зацікавила ще й політика, він став членом організації, де вивчалися твори Маркса й Леніна. Влада неодноразово заарештовувала його, так само як і інших відомих членів цього гуртка.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Коли почалася війна, Лалич повернувся до Чорногорії та приєднався до партизанів. У 1942 р.він втратив зв'язок із загоном та потрапив у полон до четників, які передали його німцям. Відбував покарання у Салоніках, але згодом втік та знову повернувся на батьківщину.
Після війни[ред. | ред. код]
Спочатку відновив співробітництво з сербськими газетами та журналами. Потім почав писати літературні твори. В цих творах він описував війну, боротьбу з нацистами, прославляв мужність чорногорців та сербів. З 1968 р.був членом Сербської Академії наук та мистецтв, з 1973 р. — Чорногорської. Член ЦК Союзу комуністів Югославії (1986–1990).
Творчість[ред. | ред. код]
Найвідоміший письменник на Балканах. Мабуть, його назвуть серед 5-10 найвидатніших письменників регіону і чорногорці, і серби, і хорвати.
Письменник[ред. | ред. код]
Автор понад 12 романів (найвідоміші — «Весілля», «Зла весна», «Лелейська гора», «Розрив», «Клоччя темряви», «Облава»), кількох збірників новел («Розвідка», «Гості», «Остання висота», «Пустельна земля») та збірки віршів «Шляхи свободи».
Сценарист[ред. | ред. код]
Автор сценарію фільмів «Лелейська гора» (1968), «Весілля» (1973) та Облава (1977).
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Михайло Лалич
Михайло Лаліч на Лібрусек[недоступне посилання з липня 2019]
Михайло Лаліч на «Кинопоиск»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119386186 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
|