Михайло (Левицький)

Михайло Левицький
Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський, єпископ Кам'янецький
8 березня 1816 — 14 січня 1858
Обрання:	8 березня 1816
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Антін Ангелович
Наступник:	Григорій Яхимович
Кардинал
16 червня 1856 — 14 січня 1858
Обрання:	16 червня 1856
Попередник:	Ісидор
Наступник:	Сильвестр Сембратович
Єпископ Перемишльський
1813 — 8 березня 1816
Народження:	16 серпня 1774 Ланчин
Смерть:	14 січня 1858 Унів
Похоронений:	Унів, Унівська лавра
Прийняття священичого сану:	1798
Єпископська хіротонія:	20 вересня 1813
Нагороди:

Митрополи́т Миха́йло Леви́цький (у світі Миха́йло Леви́цький; *16 серпня 1774, Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область — †14 січня 1858, Унів, Перемишлянський район, Львівська область) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 8 березня 1816 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Біографічні відомості

Народився на Покутті як син пароха села Пістиня Коломийського повіту.

1790 - закінчив Станіславську гімназію; згодом у греко-католицькій духовній семінарії Барбареум, що діяла при церкві св. Варвари у Відні завершив духовну освіту науковим ступенем доктора богослов'я.

1798 - висвячений на священика.

З 1797 — префект Львівської духовної семінарії, пізніше професор Святого Письма та пасторального богослов'я у Львівському університеті.

Церковна кар’єра

3 1808 — канонік Галицької митрополії у Львові.

На 15-річчі священства (1813) одержав єпископські свячення на Перемиський престол.

17 серпня 1815 австрійський імператор Франц I призначив Михайла Левицького Галицьким митрополитом та Львівським архиєпископом, а Папа Римський затвердив це рішення 8 березня 1816.

1846 - номінований на примаса Галичини, титул якого раніше традиційно надавався римо-католицькому єпископові.

1856 - Папа Пій ІХ призначив владику Левицького кардиналом (другим за чергою в УГКЦ).

Відомий своєю строгістю, яку виявляв в обходженні з духовенством.

Громадська діяльність

Будучи на посту перемишльського єпископа з 1813 та в перших роках перебування у сані митрополита, заснував 383 народних (парафіяльних) шкіл у древній Перемисько-Самбірській єпархії — і піклувався про видання для них підручників; підтримав створення освітнього Товариства священиків у Перемишлі (1816) і дяко-вчительського інституту (1817). Спільно з Іваном Могильницьким домагався запровадження викладання українською мовою у школах Східної Галичини.

У 1815 році (за іншими даними в 1816 році []) М. Левицький видав "Катехізис", а згодом у 1816 "Буквар славенського язика". Обидві книги були надруковані зрозумілою для простого народу українською мовою в Будапешті (що на той час називався ще Будою). Львівська митрополича консисторія курендою від 20 червня 1816 р. зобов’язувала деканів купувати цей «Катехізис» та користуватися ним у всіх церквах. Згодом "Катехізис" набув популярності в обох галицьких єпархіях - Перемиській і Львівський. Автором обидвох книг був І.Могильницький. []

Згодом визначився як консерватор, близький до польсько-шляхетських кіл, противник модерних віянь в суспільному і культурному житті. Став одним з ініціаторів цензурної заборони альманахів «Зоря» і «Русалка Дністровая», що їх видала «Руська трійця».

Був учасником Віденського конгресу 1815. У 1839 Левицький виступив з протестом проти ліквідації російським урядом унії на Правобережжі, Волині й Білорусі.

Під час Революції 1848—1849 в Австрійській імперії підтримав створення Головної Руської Ради, заохочував духовенство до праці над просвітою народу, виявляючи, однак непослідовність у ставленні до інтриг польської політичної верхівки.

Смерть і вшанування пам'яті

Помер і похований у колишньому монастирі Успення Богородиці (с. Унів ) 14 січня 1858. Похоронними богослужіннями прощали найвищого церковного ієрарха і палкого патріота по всій Галичині, у Відні, а також у Римі.

2008 - у рамках святкування 200-річчя відновлення Львівської Архиєпархії відзначено 150-літню річницю смерті кардинала. Відбувся науковий круглий стіл, приурочений до цієї дати та зорганізований представниками Інституту українознавства НАН ім. Івана Крип’якевича, на якому висвітлено найрізноманітніші аспекти його багатогранної діяльності та самовідданого служіння.

Література

• Encyclopedia of Ukraine. Vol. III. University of Toronto Press, 1993(англ.)
• Кисілевський В. Ю. «До історії Шашкевичівської доби», доповідь у збірнику Маркіян Шашкевич на Заході, ред. Я. Розумний, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.

Посилання

• Митрополит Михайло Левицький та його доба
• Українська католицька церква в Галичині
• Унів -- згадка про Митр. М. Левицького
• стаття в "Нашому Слові" про Івана Могильницького
• Jerzy Samuel Bandtkie. Dzieje narodu polskiego, Том 1