Михайлючка
село Михайлючка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Шепетівський район |
Громада | Михайлюцька сільська громада |
Облікова картка | облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | 1796 |
Населення | 1 574 особи (2007) |
Площа | 2,42 км² |
Густота населення | 650,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30416 |
Телефонний код | +380 3840 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°17′24″ пн. ш. 27°18′39″ сх. д. / 50.29000° пн. ш. 27.31083° сх. д.Координати: 50°17′24″ пн. ш. 27°18′39″ сх. д. / 50.29000° пн. ш. 27.31083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
244 м[1] |
Відстань до районного центру |
22 км |
Найближча залізнична станція | Майдан-Вила |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30416, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Михайлючка, вул. Мазунова, 44а |
Карта | |
Мапа | |
|
Михайлю́чка (колишня Рисовата) — село в Україні, у Шепетівському районі Хмельницької області. Центр Михайлюцької сільської громади. Населення становить 1 574 особи (2007).
Історія[ред. | ред. код]
У 1793 році після другого поділу Польщі була утворена Волинська губернія до складу якої увійшли Шепетівка і навколишні села та хутори. Саме в цей період на Волині з'являються німецькі поселення-колонії. Німці купували земельні наділи у місцевих поміщиків та князів. Назва села, можливо, походить від прізвища поміщика Михайлючка, що жив у селі Медведівка і володів землями та багатими лісами. Ліс і ділянки землі він продавав. Заселення цієї місцевості відбувалось за рахунок переселення німців і поляків із районів Гродного й з-під Варшави та українців із навколишніх сіл. Поряд із Михайлючкою з’явилися хутори - Капітульщина, Рисовата, Антонівка[2]. Поряд з переселенцями на землях Волині довгий час живуть і поляки. Внаслідок цих історичних подій навколо теперішнього села Михайлючки з 1796 по 1810 роки утворюються хутірські поселення німців, поляків, євреїв та українців.
В другій половині ХІХ ст. у працювало дві школи лютеранських общин. В 1860 році відкривається Рисоватська приватна школа, до якої ходили діти різних національностей, навчання велось німецькою мовою. Навчалось 24 хлопчиків і 14 дівчаток. Вчитель Георгій Готлібович Фрідріх. 1885 року громада відкриває Михайлюцьку приватну школу, у якій навчалося 30 хлопчиків та 17 дівчаток. Вчитель Рудольф Шульц. [3]. Школи національних меншин були ліквідовані в середині 20 років ХХ ст. під гаслом виправлення націоналістичних відхилень. Після будівництва залізничної лінії Київ — Брест 1873 року та залізничного вокзалу Майдан-Вила в 1911 році населення навколишніх хуторів збільшується. В 1917 році відкривається державна початкова школа.
6 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Майдан-Вилу проходив відділ Василя Падалки Армії Української Народної Республіки. Тут він найняв селян з підводами, що привезли на станцію продовольчий податок на користь окупаційної московської влади.
24 листопада 1921 року через Майдан-Вила, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Тут вона перейшла залізницю Шепетівка — Новоград-Волинський.
У 1925 року, згідно рішень ВУЦВК, із метою надання національним меншинам права і можливості розвивати свою культуру і мову, створювалися національні сільські Ради в тих селах, де проживала значна кількість їх представників. На Шепетівщині було утворено дві німецькі національні сільські Ради в складі с.Михайлючка (с. Рисовата, колонії Капітульщини та другої, куди входили колонія Дерманка (нині с.Дубіївка) та колонія Антонівка (нині цього поселення немає) тощо. На 1 січня 1926 р. на Шепетівщині проживало 1592 особи німецької національності[4]
У часи колективізації в німецьких колоніях також створюються колгоспи. 1929 р. у селі Михайлючка організовується колгосп ім. Рози Люксембург, а в селі Рисовата – колгосп ім. Тельмана. Під час колективізації значну частину німців-колоністів, яких називали куркулями, вислано за межі області. У березні 1935 р. населення цих сіл поповнилося за рахунок переселенців із Чернігівської області. У 1936-1937 рр. німців-колоністів знову було депортовано в східні області України і до Казахстану [5]
1935 відкриваєтьтся Михайлюцька семирічна школа. Приміщення дерев'яне. 128 учнів навчало 11 вчителів. Деякі вчителі перейшли з Дерманської школи. З 1938 року школа стає десятирічкою. Перший випуск 10 класу відбувся 21 червня 1941року. [6]
Повністю зникла німецька меншина лише в результаті переселення її до Німеччини згідно радянсько-німецької угоди 1939 р.
Сучасність[ред. | ред. код]
В селі діють Михайлюцький ліцей, Михайлюцький дошкільний навчальний заклад «ДЗВІНОЧОК» та Михайлюцька сільська бібліотека (філія Центральної бібліотеки ім. М.Коцюбинського ЦБС Шепетівського району)
За 6 км на схід, біля села Новаки Понінківської громади знаходиться Майдан-Вильське родовище каоліну, звідки постачається каолін для ТОВ «Майдан-Вильський кар'єр».
Через село проходить залізниця Шепетівка — Новоград-Волинський, у самому селі знаходиться залізнична станція Майдан-Вила. На північ, до села Городнявки, та на південь, до села Цмівки, збудовані автодороги.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Мазунов Руслан Олександрович (1979—2014) — український військовик, майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Загинув в ході антитерористичної операції поблизу Слов'янська.
- Циклаурі Ревазо Шотаєвич (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Лебіга Михайло Ігорович (1997) — український блогер, стример.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Станція Майдан-Вила
-
Церква Святої Казанської Божої Матері
-
Будинок культури
-
Школа
-
Старостат
-
Капличка
-
Дитячий садок
-
Дитячий майданчик
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ https://perspekt.org.ua/articles/1746 див. архів музею Пропаганди (м. Шепетівка)
- ↑ Иноверческие начальные школы в немецких колониях (хролинська волость). Памятная книга народных училищ Волынской губернии на 1909-1910гг.
- ↑ Огінський, В.Г. (1995). Національні меншини не терені Шепетівської округи в 20 – 30-х роках ХХ ст. Хмельницький – Шепетівка: Матеріали регіональної наукової краєзнавчої конференції. – Хмельницький – Шепетівка. с. 180–181.
- ↑ https://perspekt.org.ua/articles/1746 див. архів музею Пропаганди (м. Шепетівка)
- ↑ Блог вчителя історії та правознавства Володимира Захарця.
Посилання[ред. | ред. код]
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Михайлюцький ліцей [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Розклад руху поїздів по станції «Майдан-Вила» [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Михайлюцька сільська рада [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт ТОВ «Майдан-Вильський кар'єр» [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Шепетівський район. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |