Михайлючка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Михайлючка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Михайлюцька сільська громада
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1796
Населення 1 574 особи (2007)
Площа 2,42 км²
Густота населення 650,4 осіб/км²
Поштовий індекс 30416
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°17′24″ пн. ш. 27°18′39″ сх. д. / 50.29000° пн. ш. 27.31083° сх. д. / 50.29000; 27.31083Координати: 50°17′24″ пн. ш. 27°18′39″ сх. д. / 50.29000° пн. ш. 27.31083° сх. д. / 50.29000; 27.31083
Середня висота
над рівнем моря
244 м[1]
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Майдан-Вила
Місцева влада
Адреса ради 30416, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Михайлючка, вул. Мазунова, 44а
Карта
Михайлючка. Карта розташування: Україна
Михайлючка
Михайлючка
Михайлючка. Карта розташування: Хмельницька область
Михайлючка
Михайлючка
Мапа
Мапа

CMNS: Михайлючка у Вікісховищі

Михайлю́чка (колишня Рисовата) — село в Україні, у Шепетівському районі Хмельницької області. Центр Михайлюцької сільської громади. Населення становить 1 574 особи (2007).

Історія[ред. | ред. код]

У 1793 році після другого поділу Польщі була утворена Волинська губернія до складу якої увійшли Шепетівка і навколишні села та хутори. Саме в цей період на Волині з'являються німецькі поселення-колонії. Німці купували земельні наділи у місцевих поміщиків та князів. Назва села, можливо, походить від прізвища поміщика Михайлючка, що жив у селі Медведівка і володів землями та багатими лісами. Ліс і ділянки землі він продавав. Заселення цієї місцевості відбувалось за рахунок переселення німців і поляків із районів Гродного й з-під Варшави та українців із навколишніх сіл. Поряд із Михайлючкою з’явилися хутори - Капітульщина, Рисовата, Антонівка[2]. Поряд з переселенцями на землях Волині довгий час живуть і поляки. Внаслідок цих історичних подій навколо теперішнього села Михайлючки з 1796 по 1810 роки утворюються хутірські поселення німців, поляків, євреїв та українців.

В другій половині ХІХ ст. у працювало дві школи лютеранських общин. В 1860 році відкривається Рисоватська приватна школа, до якої ходили діти різних національностей, навчання велось німецькою мовою. Навчалось 24 хлопчиків і 14 дівчаток. Вчитель Георгій Готлібович Фрідріх. 1885 року громада відкриває Михайлюцьку приватну школу, у якій навчалося 30 хлопчиків та 17 дівчаток. Вчитель Рудольф Шульц. [3]. Школи національних меншин були ліквідовані в середині 20 років ХХ ст. під гаслом виправлення націоналістичних відхилень. Після будівництва залізничної лінії Київ — Брест 1873 року та залізничного вокзалу Майдан-Вила в 1911 році населення навколишніх хуторів збільшується. В 1917 році відкривається державна початкова школа.

6 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Майдан-Вилу проходив відділ Василя Падалки Армії Української Народної Республіки. Тут він найняв селян з підводами, що привезли на станцію продовольчий податок на користь окупаційної московської влади.

24 листопада 1921 року через Майдан-Вила, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Тут вона перейшла залізницю Шепетівка — Новоград-Волинський.

У 1925 року, згідно рішень ВУЦВК, із метою надання національним меншинам права і можливості розвивати свою культуру і мову, створювалися національні сільські Ради в тих селах, де проживала значна кількість їх представників. На Шепетівщині було утворено дві німецькі національні сільські Ради в складі с.Михайлючка (с. Рисовата, колонії Капітульщини та другої, куди входили колонія Дерманка (нині с.Дубіївка) та колонія Антонівка (нині цього поселення немає) тощо. На 1 січня 1926 р. на Шепетівщині проживало 1592 особи німецької національності[4]

У часи колективізації в німецьких колоніях також створюються колгоспи. 1929 р. у селі Михайлючка організовується колгосп ім. Рози Люксембург, а в селі Рисовата – колгосп ім. Тельмана. Під час колективізації значну частину німців-колоністів, яких називали куркулями, вислано за межі області. У березні 1935 р. населення цих сіл поповнилося за рахунок переселенців із Чернігівської області. У 1936-1937 рр. німців-колоністів знову було депортовано в східні області України і до Казахстану [5]

1935 відкриваєтьтся Михайлюцька семирічна школа. Приміщення дерев'яне. 128 учнів навчало 11 вчителів. Деякі вчителі перейшли з Дерманської школи. З 1938 року школа стає десятирічкою. Перший  випуск 10 класу відбувся 21 червня 1941року. [6]

Повністю зникла німецька меншина лише в результаті переселення її до Німеччини згідно радянсько-німецької угоди 1939 р.

Сучасність[ред. | ред. код]

В селі діють Михайлюцький ліцей, Михайлюцький дошкільний навчальний заклад «ДЗВІНОЧОК» та Михайлюцька сільська бібліотека (філія Центральної бібліотеки ім. М.Коцюбинського ЦБС Шепетівського району)

За 6 км на схід, біля села Новаки Понінківської громади знаходиться Майдан-Вильське родовище каоліну, звідки постачається каолін для ТОВ «Майдан-Вильський кар'єр».

Через село проходить залізниця Шепетівка — Новоград-Волинський, у самому селі знаходиться залізнична станція Майдан-Вила. На північ, до села Городнявки, та на південь, до села Цмівки, збудовані автодороги.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Мазунов Руслан Олександрович (1979—2014) — український військовик, майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Загинув в ході антитерористичної операції поблизу Слов'янська.
  • Циклаурі Ревазо Шотаєвич (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Лебіга Михайло Ігорович (1997) — український блогер, стример.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 29 червня 2022. 
  2. https://perspekt.org.ua/articles/1746 див. архів музею Пропаганди (м. Шепетівка)
  3. Иноверческие начальные школы в немецких колониях (хролинська волость). Памятная книга народных училищ Волынской губернии на 1909-1910гг. 
  4. Огінський, В.Г. (1995). Національні меншини не терені Шепетівської округи в 20 – 30-х роках ХХ ст. Хмельницький – Шепетівка: Матеріали регіональної наукової краєзнавчої конференції. – Хмельницький – Шепетівка. с. 180–181. 
  5. https://perspekt.org.ua/articles/1746 див. архів музею Пропаганди (м. Шепетівка)
  6. Блог вчителя історії та правознавства Володимира Захарця. 

Посилання[ред. | ред. код]