Михайлівка-Рубежівка
| село Михайлівка-Рубежівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Бучанський | ||
| Громада | Ірпінська міська громада | ||
| Облікова картка | Михайлівка-Рубежівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1600 | ||
| Населення | 3430 | ||
| Площа | 3,5 км² | ||
| Густота населення | 980 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 08110 | ||
| Телефонний код | +380 4597 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д. / 50.50028° пн. ш. 30.14583° сх. д.Координати: 50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д. / 50.50028° пн. ш. 30.14583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
135 м | ||
| Водойми | р. Мислин, Буча | ||
| Відстань до обласного центру |
16 км | ||
| Відстань до районного центру |
16 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 08110, Київська обл., Бучанський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 1 | ||
| Староста | Пасюк Катерина Андріївна[1] | ||
| Карта | |||
  Михайлівка-Рубежівка | |||
 Михайлівка-Рубежівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Михайлівка-Рубежівка — село в Україні, в Бучанському районі Київської області. Населення становить 3430 осіб[2]. Входить до складу Ірпінської міської громади.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Через село протікають річки Мислин і Буча. На захід від села розташований заказник — Жуків Хутір.
Село розташоване за 16 км на захід від Києва. Утворилося в результаті злиття сіл Михайлівка та Рубежівка. Має сільську раду.
В селі знаходиться збудована в 1903[3] дерев'яна церква Архістратига Михаїла зі дзвіницею над бабинцем. Перша церква на цьому місці згоріла у 1835 році після удару блискавки. 1855 року поставили новий храм, який у 1899—1900 роках розібрали та продали селу Нова Гребля. Ці кошти пішли на будівництво чергової церкви, яка збереглася до наших днів, хоча й не повністю. Більшовики знесли бані та влаштували в будівлі центр агітації богоборців. Зараз храм прикрашають чотири нові невеликі бані[4].
У 20-х роках XX століття церкву закривають більшовики. Вона перетворюється на зерносховище. Під час окупації села німцями на короткий час церкву знову відкривають. Потім у цьому приміщенні був клуб. Знову церква відкрилася лише у 1989 році. З 1989 року її настоятель протоієрей Сергій Стасенко. В 1992 році його заміняють на протоієрея Олександра Бондаренко. А з 1993 до 2008 рр. храм відбудовується працею настоятеля протоієрея Діонісія Ноздрачова. З 2008 року настоятель — о. Петро Чопик.
-
Освячення храму. Настоятель прот. Діонісій Ноздрачов. Благословення Митрополита. -
Михайлівка-Рубежівка. Церква Архангела Михаїла взимку. -
Михайлівська церква (дер.), село Михайлівка-Рубежівка
,_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_001.jpg)
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Рубежівка Гостомельської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються у ЦДІАК України[5].
Історія[ред. | ред. код]
В давні часи частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, що розташована на лівому березі річки Мислин була самостійним селом, яке мало назву Михайлівка. Кілька хат на правому березі річки Бучі називали Забучею. Нині вона відокремилася від Михайлівки-Рубежівки в окреме село під назвою Забуччя.
.jpg)
До XVII століття та частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, яка тоді була окремим селом під назвою Рубежівка або Грубежівка, як її ще називали, належала Києво-Печерській лаврі. Протягом 1622-27 років в одному зі скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка перебував на послуху Петро Могила[6]. Він згадує про Рубежівку 1629 року в своїх власноручних записках, що зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського в Києві, і які опубліковано в щомісячнику «Кіевская старина» за 1882 рік. Це перша письмова згадка про Рубежівку в історичних джерелах, тому 1629 рік прийнято вважати за офіційну дату заснування села (хоча вже тоді його вважали стародавнім)[7].
«Рубежівка подарована Імператрицею Катериною ІІ Сакену, котрий половину її — Михайлівку та Забуччя продав у 1815 році Йоакиму Рущицю, а іншу у 1820 році Кандибі. Зі смертю Йоакима Рущиця, частина її дісталась сину Цеславу та дочці Кароліні — неповнолітнім під опікою брата Степана Рущиця. Кароліна, яка у 1831 р. вийшла заміж за Йосипа Францовича Перро, померла у 1841 році. Рущиці частину свою Рубежівки, обтяжену приватними боргами продали Пашковському, а цей у 1850 році Синельникову. Частиною, що придбана Кандибою, донині (1864 рік) володіють його онуки та дочки. У цій частині нараховується 2480 десятин землі, при 241 ревізських душах чоловічої статі. Друга частина майже дорівнює першій»[8].
З 28 лютого по 31 березня 2022 року село знаходилося в окупації російських військ, що зайшли на територію України у ході російсько-української війни. Місцеві жителі були позбавлені зв'язку, світла, газу та води.
Культура[ред. | ред. код]
22 листопада 2008 року в Михайлівці-Рубежівці встановлено пам'ятник митрополиту Петру Могилі. Автори пам'ятника Олесь Сидорук, Борис Крилов і Василь Климик[10].
21 листопада 2009 року на сільському цвинтарі відкрито пам'ятник присвячений пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років.
Постаті[ред. | ред. код]
- Моргун-Білявський Олександр Миколайович (1973—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Донецький аеропорт.[11]
- Пазюн Василь Васильович (1970—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Алея пам'яті полеглих у війні с. Михайлівка-Рубежівка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Обрані на посаду сільського голови у Київській області за результатами чергових місцевих виборів 25.10.2015 р. Архів оригіналу за 07.01.2016. Процитовано 10.01.2016.
- ↑ Облікова картка на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Можна зустріти дату 1905, однак «Памятная книжка Киевской епархии на 1913 год» датує храм саме 1903 роком.
- ↑ Дванадцять маршрутів Київщиною. — К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
- ↑ Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). https://cdiak.archives.gov.ua (ukr) . Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 03-09-2021.
- ↑ В'ячеслав Брюховецький. Критична грань буття України. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
- ↑ Голос громад Київщини № 36-37 (106-107) 3 грудня 2010 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2016. Процитовано 30 січня 2011.
- ↑ Похилевич, Лаврентій Іванович (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи [Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври] (ukr) . Київ: Типографія Києво-Печерської Лаври. с. 10—95.
- ↑ Петрова, А. Ю. Климик Василь Володимирович (Ukrainian) . Т. 13. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Петрова, А. Ю. Климик Василь Володимирович (Ukrainian) . Т. 13. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Відкрито меморіальну дошку загиблому герою в АТО Моргуну-Білявському Олександру Миколайовичу. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Михайлівка-Рубежівка [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] Україна Інкогніта
- Пам'ятник присвячений Петру Могилі. [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |